Для Андрія війна розпочалась ще у 2014 році у зоні АТО. Тоді йому пощастило повернутися до мирної праці. Коли у країні 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна війна рф проти мирного населення України, він пішов добровольцем до лав ЗСУ, та стояв на захисті своєї країни, віддано боровся з ворогом, вірив у Перемогу. Останній бій відбувся за місто Ізюм, Харківської області 18 травня 2022 року. Андрій загинув від вибухових травм. Похований на Лісовому кладовищі в м. Києві.

Війна перевернула все його життя.

У мирному житті Андрій був палким фанатом футбольного клубу «Динамо» (Київ), дуже любив люде, піклувався про тварин. Андрій насправді дуже любив життя , та мріяв про тишу, добробут, затишок. Війна забрала у родини чоловіка, сина. На-жаль гинуть кращі хлопці, чиїми руками, потом, кров’ю та життям кується Перемога. Андрій пішов від нас, здобувши Вічне життя у бою, але завжди буде з нами у нашій пам’яті, у наших серцях.

Вічна пам’ять і шана Герою!

Нагороди:

• Медаль “Ветеран Війни”
• Орден “За мужність” ІІІ ступеня