Бондарчук Мирослав Олександрович народився і проживав в місті Києві. Закінчив школу № 123 в місті Києві, а також музичну школу по класу «Корнет». Після закінчення школи вступив до СПТУ № 18 міста Києва. Після закінчення навчання, проходив військову службу в м. Переяслав-Хмельницький.

Був дуже талановитою людиною: вмів гарно малювати, писав вірші, грав на музичних інструментах. Свого часу працював в Київській майстерні АТ « Укрреставрація », де безпосередньо приймав участь в реставрації таких історичних пам’яток, як: Софія Київська (зокрема брами), Золоті Ворота, храм Успінні Богородиці Пирогощі, що на Подолі в м. Києві та Одеський театр Опери та Балету. Його пристрастю було будівництво та реставрація, вмів абсолютно все, міг майструвати меблі, ремонтувати техніку, шити одяг та взуття. Мав прекрасне почуття гумору, за життя був оптимістом і завжди посміхався. З 2014 року був волонтером у Військовому госпіталі Пуща-Водиці.

В перші дні повномасштабної війни добровільно пішов на захист своєї Батьківщини.

Понад усе любив свою донечку Іванну, яка народилася в 2010 році. Втрата тата для неї стала дуже великим горем та випробуванням, оскільки вони мали свій дуже тісний зв’язок. В неї досі на телефоні стоїть заставка фото однієї з останньої розмови з татом, яка тривала цілу годину.

Велика втрата для всієї родини, з якою ми вчимося жити. Віримо, що він тепер наш Янгол охоронець і продовжує свою боротьбу у іншому світі. Назавжди в наших серцях та пам’яті, назавжди з нами.