Народився 25 березня 1987 року в місті Озерне Житомирської області. Саме тут минули його дитинство і юність, сформувалися риси характеру, які згодом визначили його життєвий шлях — відповідальність, рішучість і відданість своїй країні. Навчався в Озерницькій загальноосвітній школі. Після її закінчення продовжив освіту в Житомирському технічному коледжі, а згодом — у Житомирському технічному університеті. Під час навчання обрав і військовий вишкіл, закінчивши військову кафедру Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова. Саме там остаточно зміцнилося його розуміння честі офіцера та відповідальності за людей, яких доведеться вести за собою.

У цивільному житті Максим був людиною цілеспрямованою і працьовитою. Він умів брати на себе відповідальність, працювати на результат і підтримувати тих, хто поруч. Його поважали за спокійний характер, твердість у прийнятті рішень і здатність діяти в складних обставинах. У липні 2024 він став люблячим чоловіком і батьком.

Влітку 2022 року Максим був мобілізований до лав Збройних Сил України. З перших днів служби проявив себе як відповідальний командир і надійний побратим. Службу розпочав командиром другого стрілецького взводу першої стрілецької роти 60 окремого стрілецького батальйону. Згодом продовжив службу у складі 31 окремої механізованої бригади на посаді заступника командира роти у званні старшого лейтенанта.

Протягом служби брав участь у бойових діях на різних напрямках. Виконував бойові завдання в межах Новгород-Сіверської міської громади Чернігівської області, Шосткинського району Сумської області, на території Вугледарської та Великоновоселівської громад Донецької області, а також у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Побратими знали його як командира, який завжди залишався поруч із підлеглими, підтримував їх у найскладніші моменти й ніколи не ухилявся від відповідальності.

17 вересня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Новоселівка Синельниківського району Дніпропетровської області, Максим проявив справжню відвагу. Він ішов на евакуацію побратимів, ризикуючи власним життям, і загинув від влучання ворожого FPV-дрона.

Похований на новому кладовищі в селі Скомарохи Житомирської області.

Максим Гуцаленко назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів і побратимів як мужній офіцер, відповідальний командир і людина великої внутрішньої сили, яка до останнього подиху залишалася вірною військовій присязі та Україні.