По закінченню школи пішов служити в Управління Державної Охорони України. В 2014 році стояв на захисті Словʼянська. З дитинства займався спортом, протягом всього життя. В УДОУ за 10 років служби приймав участь у змаганнях з рукопашного бою, отримував багато відзнак. З початку повномасштабного вторгнення боронив напрямок Броварів.

12 квітня 2023 року отримав поранення в ногу, його побратими казали йому здавати назад, але він був такою людиною ,що не міг їх залишити, але осколкове вогнепальне, наскрізне поранення голови, у ході виконання бойового завдання в селищі Хромове, Бахмутському районі, Донецької області, все ж забрало його життя. Похований Руслан на Лісовому кладовищі, в місті Києві, на алеї Героїв.

Руслан «Булат» – це зразок справжнього українця, патріота, побратима, друга. Приклад яким повинен бути справжній чоловік. Він був мужнім воїном, людиною слова, зразком незламності та міцності духу.

Мій чоловік був надзвичайною людиною – доброю (допомагав усім навкруги) до нього прислуховувалися оточуючі та брали з нього приклад.

Він був кращим, чоловіком, сином, братом, другом.

Герої не вмирають, тепер вони оберігають нас на небесах.

Нагороди:

• Відзнака Президента України «За учать в антитерористичній операції»;
• Відзнака «Ветерана війни»;
• Відзнака відомча УДО України «За мужність»;
• Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).