Дмитро народився і прожив все життя в Києві, на рідній улюбленій Солом’янці. Закінчив школу №187, здобув вишу гуманітарну освіту у Київському національному університеті культури та мистецтв та економічну (незакінчену) у Національній академії управління.

Працював у різних компаніях на керівних посадах, умів ефективно налагодити роботу на будь-якій ділянці, організувати процеси і навести лад в усьому.

Його життєвим кредо була фраза «безвихідні ситуації дають безмежні можливості».

Найбільше пишався своєю причетністю до відновлення Національного експоцентру України ВДНГ.

У 2014 році одружився, в 2017 народився син Давид, якого Діма обожнював.

Любив подорожувати, завжди був відкритим до нового. Поєднував у собі неймовірну доброту та водночас силу, рішучість, мужність. Займався спортом, умів тримати під контролем і тіло і думки.

Був надзвичайно принциповою людиною. «Не знаєш як вчинити – чини по закону». Цим правилом він керувався у кожній складній ситуації. Тож 24 лютого 2022 року єдиним можливим рішення для нього було стати добровольцем до лав ЗСУ. Загинув потрапивши під мінометний обстріл під час виконання бойового завдання. Похований на Берковецькому кладовищі в м. Києві.

Нагороди:

• Орден “За мужність” ІІІ ступеня.