Народився та виріс у місті Києві. Середню освіту здобув у гімназії №172 “Нивки” міста Києва.

З 2011 по 2015 роки навчався у Національному авіаційному університеті за спеціальністю “Обслуговування повітряних суден”. Тут же, на кафедрі військової підготовки Національного авіаційного університету, здобув військову підготовку.

ТОВ «Авіакомпанія «Хорс», інженер центру управління лінійного технічного управління повітряних суден.

Навчався та закінчив у 2010 році музичне відділення київської дитячої школи мистецтв ім. С. Турчака — один із провідних дитячих мистецьких навчальних закладів України і міста Києва.

Із перших днів повномасштабного вторгнення став до лав ЗС України, проходив військову службу на посаді офіцера відділу забезпечення Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на якій в короткі терміни налагодив чітку роботу служби РХБЗ та організував забезпечення майном служби всіх підрозділів, які перебували на забезпеченні в Київському ОТЦК та СП.

Із липня 2023 року, відповідно бойових розпоряджень ОСУВ “Хортиця” та ОТУ “Соледар”, брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів із національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у підпорядкуванні командира військової частини А4599 у складі окремої зведеної групи “КЕП” в районі н.п. Терни Лиманської міської ТГ Донецької області.

У вересні 2023 року призначений на посаду заступника командира військової частини А4599 з тилу – начальника тилу. Одразу з невичерпним ентузіазмом приступив до виконання посадових обов’язків. Із першого дня на посаді активно й наполегливо працював над налагодженням роботи служб і підрозділів забезпечення. Успішність виконання ним завдань забезпечив його багатий життєвий та бойовий досвід, знання, наполегливість, винахідливість. Під його чітким керівництвом злагоджена робота логістики дозволила організувати безперервне та системне забезпечення озброєнням, військовою технікою та майном усіх підрозділів військової частини А4599.

Був щирим та чесним, відкритим і товариським, але самокритичним, вимогливим до себе й товаришів по службі. У нестандартних ситуаціях проявляв твердість, витримку, гнучкість розуму. Відповідальний та уважний, винятково інтелектуально розвинений, швидко вчився, здобував та закріплює нові навички. Наполегливо працював, ніколи не зупиняючись на досягнутому, постійно вдосконалював свої знання, радо ділився досвідом із бойовими побратимами. Вільний від виконання завдань час використовував для самовдосконалення. За короткий проміжок часу зумів освоїти та виконувати непросту роботу за займаною посадою, організовувати взаємодію між посадовими особами підрозділу для забезпечення належного виконання визначених завдань. Його життєвий досвід, знання, наполегливість, винахідливість і швидкість у прийнятті вірних рішень забезпечили йому беззаперечний авторитет серед військовослужбовців батальйону.

Передчасно помер 14 вересня 2025 року в місті Краматорськ Донецької області при виконанні обов’язків військової служби.

Вірний військовій присязі, підполковник Дмитро Шкуратов – взірець зразкового офіцера новітньої Української армії, гідний наслідування приклад бездоганного виконання військового обов’язку та високої професійної майстерності під час виконання завдань із захисту Батьківщини.

Похований на Алеї Слави Лук’янівського кладовища міста Києва.

Нагороджений:

• почесним нагрудним знаком “Срібний Хрест”, Головнокомандувачем ЗС України генерал-полковником О. Сирським, наказ ГК ЗСУ від 25.06.2024 року № 970
•  орденом “Богдана Хмельницького” ІІІ ступеня. Указ президента України 25 від 27 листопада 2025 року № 864/20;
• медаллю “Честь. Слава. Держава.”