Народився та виріс у місті Києві.

Навчався у середній загальноосвітній школі №321 міста Києва (1999–2009 рр.). Після школи вступив до Національного університету фізичного виховання і спорту України, де навчався на хореографа.

З юних років професійно займався спортивно-бальними танцями. Досяг великих висот у світі танцю, став чемпіоном і тренером. Танці були його великою гордістю та справою життя.

Працював водієм на власному автомобілі.

24 лютого 2025 року вступив до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем у Десантно-штурмових військах, у складі 80-ї бригади. Брав участь у бойових діях на Курщині, де рятував життя побратимів, ризикуючи власним життям. Під час боїв детонував ворожі боєприпаси та виносив тіло загиблого побратима з поля бою.

Через погіршення стану здоров’я і після складної операції мав право залишитися в тилу, але свідомо обрав повернутися на передову.

За власним бажанням перевівся до 22-го окремого мотопіхотного батальйону, де став пілотом FPV-дронів. Служив на Донецькому напрямку.

Головні принципи Сергія — бути чесним і справедливим, завжди тримати своє чоловіче слово.

Його життєва позиція була простою і щирою:
успіх вимірюється не цифрами, а щастям близьких.
Сім’я була для Сергія найвищою життєвою цінністю.

Танець це про тебе самого… ТАНЦОР назавжди залишиться в пам’яті людей… його пам’ятатимуть паркетні зали та вулиці міста Києва, де він виступав. Чемпіони не вмирають… вони живуть вічно.

Під час виконання бойового завдання його серце зупинилося у День Незалежності України

Його слова:

«Не слухай тих, хто каже тобі, що ти чогось не можеш. Навіть якщо це кажу я.
У тебе є мрія — бережи її.
Коли люди самі чогось не можуть, вони думають, що і ти не зможеш.
Але якщо ти чогось хочеш — іди вперед. Без зайвих розмов.»