Чумак Максим Вікторович народився 28 квітня 1984 року. Навчався у середній загальноосвітній школі №281 міста Києва. З самого дитинства займався танцями та боротьбою. Свою спортивну кар’єру Максим вирішив продовжити в боротьбі, а саме дзюдо та самбо. Максим здобув звання майстра спорту. У віці 14 років втратив батька.

У 2006 році закінчив Національну академію державної податкової служби України і здобув повну вищу освіту за спеціальністю “Облік та аудит” та кваліфікацію спеціаліста. Також при академії закінчив  кафедру військової підготовки та отримав звання молодшого лейтенанта.

Після закінчення академії пробував свої сили у різних компаніях та на різних посадах: помічником директора, економістом, менеджером з продажу, але своє покликання та однодумців знайшов у агросекторі. З 2011 року він почав свою кар’єру в агросекторі на посаді заступника директора ПП “НВАП” Ель Гаучо”. У 2013 очолив підприємство ПрАТ “Таганча” на посаді директора елеватора. Максим сумлінно виконував свої обов’язки на посаді до початку повномасштабного вторгнення Росії.

Робота була другою родиною, Максима дуже всі любили та поважали. Завдяки спорту  Максим був надзвичайно стійким та наполегливим – у житті та на роботі. Він завжди намагався стати кращим – вивчав англійську, відвідував конференції та семінари за напрямом його роботи, проходив професійні курси. Змалечку та у дорослому житті він дуже багато читав та слухав аудіокнижок. Його улюблена серія книжок – автора Лі Чайлд про Джека Річера. На його обличчі завжди була посмішка, друзі кажуть, він був душею компанії.

З 26.02.2022 добровільно вступив до лав 27 Печерської бригади Північного ОТО Національної гвардії України. З перших днів повномасштабної війни брав участь у виконанні бойових завдань у Київській області (н.п. Бориспіль, Ясногородка, Колонщина, Гостомель тощо).

З 28.04.2022 по 09.06.2022 року у складі відділення розвідки ротної тактичної групи брав безпосередню участь у виконанні бойових завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Харківській області (н.п. Тернова, Старий Салтів).

З 04.11.2022 по 03.01.2023 продовжував захищати Україну на фронті у Донецькій та Луганській обл. (н.п. Ямпіль, Діброва, Кузьмине, Кремінна).

3 січня 2023 року лейтенант М. Чумак зранку зазнав поранення обличчя та контузії, однак відмовився від запропонованої йому евакуації, оскільки не міг, за його словами, залишити своїх бійців без командира. Після обіду того ж дня у супроводі солдата Калини лейтенант Чумак відправився до пункту тилового забезпечення, який знаходився на відстані 1.5 – 2 км на південь від лінії зіткнення у районі Серебрянського лісництва – з метою отримання та доставлення бійцям спорядження та інших речей замість знищених на позиціях напередодні. На зворотньому шляху пікап, на якому рухались лейтенант Максим Чумак та солдат Калина, попав під ворожий мінометний обстріл, внаслідок чого обидва захисники загинули. Похований Максим на Лісовому кладовищі в м. Києві.

Максим дуже любив життя, родину, подорожувати, навчатись, спорт та нашу Україну.

Нагороди:

• Орден “За мужність” ІІІ ступеня ;
• Орден «За мужність» ІІ ступеня.