Чава Віталій Юрійович народився 23 квітня 2001 року в Києві. З самого дитинства він ріс добрим, щирим і творчим хлопцем. У ньому завжди було щось особливе — тепло, відкритість і світло, яке він ніс усім навколо. У мирному житті Віталій писав пісні, створював музику, бо відчував світ через мелодію. Його голос і творчість були відображенням його душі — чистої, доброї й натхненної.

Також сильну та чисту любов Віталій мав до братів наших менших – собачок, кожного разу приносив додому із вулиці якогось песика. З 2016 по 2019 рік навчався в Київському професійно-педагогічному коледжі ім. Антона Макаренка, і здобув спеціальність ” Укладальник підлогових покриттів “.

Коли 24 лютого 2022 року ворог прийшов на українську землю, Віталію було лише 21 рік. Але він, не вагаючись ані хвилини, став на захист своєї Батьківщини. Приєднався до лав територіальної оборони, служив у військовій частині А4440, 321-го окремого батальйону, мав військове звання – старший солдат. Виконував бойові завдання на Донеччині.

У травні 2024 року Віталія разом із побратимами відрядили до 321-ї окремої бригади, 207-го батальйону для виконання бойових завдань на Покровському напрямку.  29 травня 2024 року, на околицях села Побєда Донецької області, Віталій загинув, проявивши справжню мужність і відвагу. Він до останнього подиху залишався на позиції, захищаючи свою землю. Безвісти зниклим Віталій вважався 1 рік і 3 місяці.

Похований Віталій на Алеї Слави Берковецького кладовища у рідному Києві — серед тих, хто віддав життя за свободу України.

У Віталія залишилися маленька донечка Злата, якій лише 3 рочки, дружина Катерина, батьки та два брати.

Дружина Катерина говорить про нього так: “Мій чоловік і батько нашої маленької принцеси — справжній Герой. Моє завжди усміхнене Сонечко, який ніколи не опускав рук і завжди йшов до останнього. Він був людиною, яка замінила мені всіх і все, людиною, з якою я жила і цвіла. Турботливим татусем і люблячим чоловіком, який назавжди залишиться у моєму серці.”

Віталій Чава— це символ молодості, любові й мужності. Він жив чесно, любив глибоко, творив щиро й пішов із життя, не зрадивши своїх цінностей. Його усмішка й музика назавжди звучатимуть у серцях тих, хто його знав і любив.