Царик Євген Вікторович народився та виріс в місті Києві. Закінчив у 2005 році середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 284 міста Києва.
У 2009 році закінчив Київський технікум менеджменту транспортного будування з відзнакою.
У 2012 році закінчив Державний економіко-технологічний університет транспорту і отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Залізничні споруди та колійне господарство” і здобув кваліфікацію інженер з залізничного транспорту.
Зразу після навчання в технікумі почав трудову діяльність в Дарницькій дистанції колії.
У 2021 році продовжив трудову діяльність в київському метрополітені.

Євген був щирим патріотом своєї країни, дуже різносторонньою людиною. Любив подорожувати Україною. Захоплювався поїздками на велосипеді та автомобілі. Мав великі плани на майбутнє. Планували з нареченою весілля після закінчення війни. Був єдиним сином у матері.

З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання в складі 30-та окрема механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького Збройних сил України.

Євген воював на Донецькому та Луганському напрямках.

Загинув 09.01.2024 року поблизу села Міньківка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Похований на Алеї Слави на Лісовому кладовищі міста Києва.

          Нагороджений:

• нагрудним знаком “Del Gratia” 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького Збройних сил України;
• Орденом “За мужність” ІІІ ступеня.