На війну Олег йшов із словами: «Я іду захищати рідну Україну для того, щоб ви мої дорогі – жили життя, працювали, кохали, народжували дітей». Олег мужньо захищав Батьківщину від військової агресії «Російської Федерації». Знаходячись на бойовій позиції, виконуючи бойове завдання Олега  застав масований артилерійський обстріл. Один із снарядів розірвався поряд з окопом, частина осколку влучила в голову що призвело до раптової смерті. Похований на Лісовому кладовищі.

Олег любив життя, природу та все живе. Цінував сім ю, родину. Був щирою, відкритою людиною, колеги поважали на роботі. Його рука писала ікони.  В  2000 році виконував добровольчу місію у Югославії. На передовій побратими про нього казали: надійний, безстрашний, вірний друг та мотиватор.

У Олега залишилась дружина, троє дітей, мама та сестра.