Максим народився 23 січня 1985 року в місті Києві. З дитинства вирізнявся доброзичливістю, щирістю та справедливістю. Навчався в київській школі № 3, де проявив себе як здібний та відповідальний учень. Після школи навчався в Міжнародному центрі професійно-технічної освіти автомобільного транспорту та будівельної механізації де отримав спеціальність – «механік з обслуговування автомобілів та двигунів», мав водійські права на всі види транспорту. Вищу освіту здобував в Київському національному університеті будівництва і архітектури за спеціальністю «інженер з геодезії картографії та землевпорядкування», обравши професію, яка вимагала точності, уважності та глибоких знань.

Професійний шлях розпочав як помічник геодезиста, згодом працював маркшейдером у компанії ВАТ «КИЇВМЕТРОБУД». Брав участь у будівництві важливих інфраструктурних об’єктів столиці — станцій метро «Голосіївська» та «Виноградар». У роботі був надзвичайно сумлінним, точним і технічно обдарованим. Його поважали за професіоналізм, відповідальність і чесність.

Максим був не лише талановитим спеціалістом, а й надзвичайно чуйною людиною — ввічливим, відкритим, завжди готовим прийти на допомогу. Друзі й колеги відзначали його спокійний характер, врівноваженість і глибоку людяність.

У родинному житті Максим був люблячим чоловіком та турботливим сином. Його сім’я була для нього джерелом натхнення та сили. Він завжди прагнув забезпечити своїм близьким найкраще майбутнє, наповнене любов’ю, безпекою та гармонією.

Максим щиро любив життя, цінував кожну мить, вірив у справедливість і прагнув зробити світ кращим. Його життєва енергія, оптимізм та віра в добро надихали всіх, хто його знав.

Коли Країна опинилася в небезпеці, Максим не залишився осторонь, він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Обрав службу у 95-й окремій десантно-штурмовій поліській бригаді — підрозділі, який захищає Україну на передовій.

У війську він був таким самим, як і в житті: вірним присязі, дисциплінованим, відданим своїй справі. Бойові побратими згадують його як надійного, дружнього та стійкого воїна, який завжди тримав слово і не підводив.

У листопаді 2024 року, під час активних бойових дій у Курській області, 95-та окрема десантно-штурмова бригада брала участь у наступальних операціях, зокрема в районі села Погребки.

14 листопада 2024 року Максим загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Погребки Курської області.

Його життя — приклад справжньої мужності, сили духу та любові до рідної землі.

Світла пам’ять Герою.

Він жив, аби захищати.

Він загинув, щоб ми жили.

Вічна слава.