Володимир народився та виріс у Києві в родині науковців, був єдиною дитиною в сім’ї. Отримав хорошу освіту (спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови № 82 ім. Т.Г.Шевченка , спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №87 імені О.П. Довженка) та чудове виховання. Був активним, сміливим, життєрадісним. Вступив до Національного університету харчових технологій на енергетичний факультет, отримав науковий ступень магістра за спеціальністю «Холодильне машини та кондиціювання повітря». У 2004-2005 роках проходив строкову службу в ЗСУ. Мав відповідальну керівну посаду у сфері торгівлі. Був душею колективу, завжди поспішав прийти на допомогу рідним, друзям, співробітникам. Мав активну життєву позицію, займався футболом, спортивною риболовлею, чудово готував. Одружився, виховував сина та планував майбутнє. Володимир дуже любив людей, щирість, природу, творчість у всіх її проявах, постійно розвивався та опановував нові хобі, мав чудові організаторські здібності, неперевершену харизму, почуття гумору, смаку, справедливості.  24 лютого 2022, дізнавшись про початок війни,  добровольцем записався до ТРО м. Києва та зі зброєю в руках відстояв рідне місто. Слова «Якщо не ми, то хто ?» були його кредо. Разом з побратимами визволяли міста Бучу та Ірпінь. Проходив військову службу молодшим сержантом, техніком 2 стрілецького відділення та командиром 4 стрілецького взводу 112 окремої бригади ТРО,  В\ч А4347. Обов’язки військовослужбовця виконував зразково. 6 вересня 2022 Фрізель Володимир героїчно загинув під час звільнення Харківщини від російських загарбників. До останнього подиху був вірний Україні та Військовій присязі. Мав багато планів на життя, які, на жаль,  не встиг здійснити.