Максим народився і виріс містечку Токмак Запорізької області. З 1992 року навчався у середній школі №1. Під час навчання активно брав участь у шкільній самодіяльності та був учасником хореографічного колективу. Паралельно навчався у художній школі та займався легкою атлетикою. По завершенню школи у 2001 році вступив у ТПЛ № 21 та здобув освіту кухар-кондитер. У 2004 одружився, наприкінці того ж року в родині народилась донька. Завжди був люблячим, турботливим чоловіком і батьком. Мав хист до творчих професій, тому віднайшов себе у аерографії та багато років працював автомаляром. Наполегливо розвивався та підвищував свою кваліфікацію в цьому напрямку. В колективі користувався заслуженим авторитетом та повагою. У вільний час захоплювався бджолярством та акваріумістикою. Був творчою та багатогранною особистістю. З 2014  року був членом ГО «Єдиний центр надання допомоги військовослужбовцям Токмаччини» та невтомно волонтерив.

У січні 2015 року був мобілізований до лав ЗСУ та перебував у складі 14 ОМБР ім. князя Романа Великого. За час проходження військової служби в АТО проявив високий професіоналізм та вірність військовій присязі. Після демобілізації у 2016 році провернувся до рідного міста в коло люблячої родини. З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого став на захист суверенітету та територіальної цілісності держави на східному  напрямку фронту у складі 54 ОМБР. Дорожив бойовою славою, був надійною опорою для своїх побратимів. До останнього подиху ніс звання військовослужбовця з честю та гідністю.

Похований в місті Києві на Лісовому кладовищі.

          Нагороджений:

• нагрудним знаком «Учасник АТО»;
• відзнакою президента України «За участь в антитерористичній операції»;
• нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій»;
• медаллю «Незламним героям Російсько-Українській війні»;
• почесною відзнакою «Хрест 54 ОМБР».