Ткалич Олександр Іванович народився 20 квітня 1967 року в селі Карапиші Миронівської громади Обухівського району Київської області. Він навчався у рідній школі та вже змалку проявляв відповідальність і доброзичливість, якими його пам’ятають однокласники та друзі.

З 1985 по 1987 рік проходив військову службу, після чого повернувся до цивільного життя, працюючи водієм у ПМК-1 «Полісскельбуд».

У 1996 році Олександр здобув вищу освіту у Київському політехнічному інституті за спеціальністю «Менеджмент у виробничій сфері». З 1994 по 2022 рік він працював у компанії «Оніко» в Києві. Одружений з Іриною, виховував сина Івана та доньку Ніку.

Після початку широкомасштабної агресії росії проти України 5 березня 2022 року Олександр добровільно вступив до Збройних Сил України, щоб захищати Батьківщину. Він служив старшим солдатом на посаді старшого водія 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (в/ч А4590).

Протягом служби брав участь у бойових діях у Донецькій, Запорізькій та Чернігівській областях, а також у районах Покровського, Волноваського, Запорізького та Краматорського.

У липні 2024 року через погіршення здоров’я Олександр Іванович був направлений на лікування. Діагноз «гострий енцефаліт невстановленої етіології з множинними ураженнями білої речовини головного мозку» виявився наслідком участі в бойових діях, і понад дев’ять місяців він боровся за життя у військовому госпіталі. 23 березня 2025 року серце Олександра Івановича зупинилося назавжди.

За героїзм, стійкість та відповідальність нагороджений:

• Медаль за участь у боях «Бахмутський рубіж» (посвідчення № 3363)
• Нагрудний знак «Учасник бойових дій – ветеран війни» (посвідчення серія УБД № 773304)

Похований у рідному селі Карапиші. Його життя стало прикладом мужності, самовідданості та людяності. Однокласники, друзі та побратими згадують його як завжди усміхненого, щирого і доброзичливого чоловіка, який у найважчі моменти залишався спокійним та підтримував інших.

Олександр Іванович Ткалич назавжди залишиться в пам’яті всіх, хто мав щастя його знати – як героя, вірного друга, люблячого чоловіка та батька, і як людину, чия мужність і самовідданість стали символом захисту Батьківщини.