Народився 23 вересня 1995 року в місті Київ, в Оболонському районі. Навчався у середній школі №226, після чого вступив до Економічного коледжу міста Києва за спеціальністю «Оцінювач». З юних років захоплювався театром, займався в театральних студіях. Після коледжу продовжив навчання в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, на відділенні «російського театру і драми» у  Резніковича. Був дипломованим актором театру і кіно. Проходив стажування та працював у Національному академічному театрі імені Лесі Українки, а також викладав театральне мистецтво для дітей молодшого шкільного віку. Останнім місцем роботи була школа «Мономах» у місті Бровари.

Микита був всебічно розвиненою, обдарованою особистістю з глибокими інтересами у філософії, езотериці, літературі. Багато читав, писав вірші. Брав активну участь у волонтерській діяльності — допомагав Благодійній організації «Українська Фундація Милосердя» в роботі з дітьми, що потребували особливої уваги. Разом з командою вивозив їх у Карпати для відновлення та оздоровлення. Любив дітей, мав кота, на ім’я Мерлін, цікавився футболом, був дружелюбним, відкритим і щирим. Безмежно любив життя і свою Україну.

18 травня 2024 року Микита був мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов підготовку у Львівській області та був направлений до 79 окремої десантно-штурмової бригади, у підрозділ Перун Збройних Сил України. Обіймав посаду оператора безпілотних систем. Весь час служби перебував на Донецькому напрямку, де брав участь у бойових діях. Загинув 3 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу поблизу селища Розлив Донецької області.

Похований з військовими почестями у місті Вишгород, на Алеї Слави.

За мужність і самопожертву нагороджений:

• посмертно Орденом «За мужність» III ступеня (Наказ №287 від 07.05.2025 року);
• Медалі ветерана.

Микита залишив по собі не лише пам’ять Героя, а й щирі поетичні рядки.

Була 4 ранку
це був кінець зими
Вся Україна спала
І бачили ми сни
Ці сни нам довго сняться
Що нація єднає
Що разом вся країна
Що разом все здолаєм
Що горді Українці
І хочуть жити вдома
Що армія найкраща
А мова пречудова
Увечері поїли
Тварин погодували
На завтра
І на тиждень
Роботу планували
Коли ми спать лягали
Дітей поцілували
Навколо було тихо
А ми іще не знали
В той вечір полягавши
Були ми ще маленькі
Іще тоді не знали
Як любим Землю-Неньку
І от 4та ранку
Це був кінець зими
Ракети полетіли
Прокинулися ми
Ми ще тоді не знали
Що нас ‘’пришли спасать’’
Не думали, що ‘’Братья’’
прийдуть нас убивать
Сьогодні йде війна
А не ‘’спецоперация’’
Та завдяки тобі, скотина
Єднається ВСЯ НАЦІЯ
Нарешті ми ЄДИНІ

Нема грошей в очах
Тепер ми УКРАЇНА
В руках, в очах , в сердцях
Вся нація єдина
Йдемо до Перемоги!
МИ СИЛЬНІ, УКРАЇНО!
Вставай знову на ноги!
Тепер нам вже не страшно
Ні тих ракет ні танків
Ми вже не боїмося
Як о 4ій ранку
А армія їбашить
Ї б’є вражину люто
Бо хто з вражин не знає
Що (В!!!)Україні ЛЮТИЙ
Бендерівські коктейлі
Цигани пиздять танки
Наш Привид небо криє
Корабель іде нахуй
І президент красава
Він виріс із народом
І ми нарешті РАЗОМ
ВПЕРЕД ДО ПЕРЕМОГИ!!
СЛАВА УКРАЇНІ
Стерлік М.
Українець