КМДА

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"

QR
Герой Киянин

ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Соломенніков Ігор Андрійович

Соломенніков Ігор Андрійович

дата народження

12.05.2000

дата смерті

01.03.2023

місце народження

місто Севастополь АР Крим

місце загибелі

місто Дружківка Краматорського району Донецької області

позивний

звання

Капітан

посада

старший штурман авіаційної ланки авіаційной ескадрилї

підрозділ

7 бригада тактичної авіації імені Петра Франка

Ігор народився у Севастополі. Коли йому було пів року, сім’я переїхала до Києва, де батько навчався у військовій академії, та залишилися у Києві надалі. Ігор навчався у сш № 147,  а після – у Економіко Правовому ліцеї міста Києва. В 2017 році Після закінчення Економіко-правового ліцею  Ігор обрав навчання у Харківському Національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після випуску в 2021р. отримав направлення у 7-у бригаду Тактичної авіації.  24 лютого (початок повномасштабної агресії) Ігор зустрів у м. Старокостянтинів, де проходив службу на посаді штурмана,  потім  старшого штурмана авіаційної ланки у авіаційної ескадрильї 7ої бригади Тактичної авіації. Під час проходження служби опанував літак Су-24М у якості штурмана екіпажу та виконував бойові завдання на цьому типі літака.1 березня 2023 року під час виконання бойового завдання біля Бахмута на Донеччині, 22-річний військовий льотчик Ігор Соломенніков загинув разом із пілотом  полковником Віктором Волинцем. Іх  літак-бомбардувальник СУ-24М був збитий ворожим винищувачем. Ігор не мріяв про небо змалку, але був спортивною дитиною. Особливо йому подобалося плавання, він займався у Київському палаці підводного спорту, брав участь у змаганнях, займав призові місця. Думка стати пілотом прийшла десь о чотирнадцять років, коли Ігор отримав запрошення на день відкритих дверей у гурток юних космонавтів при будинку юнацтва. У гуртку він і зробив свій перший політ на надлегкому літаку AEROPRAKT. По життю Ігор був оптимістом. Мати запитувала його, як він взагалі, розуміючи всю небезпеку, може летіти… Запитувала, чи не страшно, чи не боїться. Але Ігор лише казав, що страшно поки не сядеш у кабіну та не почнеш працювати, а потім – лише небо і робота. А побратими кажуть: «Повернулись з завдання, маску зняв і одразу його фірмова усмішка на все обличчя!» . Ігор був чесною відкритою людиною. А ще великим правдолюбом. «Якщо хочеш дізнатися про себе правду, тоді спитай у Ігоря», – жартували його друзі. По закінченню війни та служби Ігор планував піти у цивільну авіацію. Казав, що буде літати зі своїм пілотом Віктором Петровичем Волинцем в одному екіпажі. Але, не судилося. Ми пам’ятаємо тебе, сину, племіннику, друже!

 

НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!

Candle