Народився в селі Жовтневе Чернігівської області, змалечку переїхав разом із родиною до міста Києва. Навчався у  загальноосвітній школі №180 міста Києва. Закінчив академію муніципального управління та отримав вищу освіту. Місце роботи та посада у цивільному житті –  працював на СТО майстром. Цікавився літаками, мріяв стати пілотом. За характером був чесним, щирим, сміливим, розумним та веселим! Надійним та відповідальним чоловіком, сином та батьком. Вірним товаришем для друзів.

З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України добровільно став на захист Батьківщини в складі 2-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 23-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, на посаді водія-радіотелефоніста.

Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

Помер 31 серпня 2022 р., внаслідок смертельних поранень, отриманих при захисті територіальної цілісності та державного суверенітету України в бою 23.08.2022, з окупаційними військами російської федерації, поблизу населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області, від отриманих поранень помер в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. I. Мечникова.

Похований на Алеї Слави Лісового кладовища.

           Нагороджений:

• орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Указом Президента України,  від 02.03.2023 року № 125. Серія ОК № 079386. Знак ордена № 142658;
• медаллю “Честь. Слава. Держава”. Розпорядженням Київського Міського Голови від 12.08.2024 року №726.