КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"


ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Савченко Олег Ігорович
дата народження
14.03.1988
дата смерті
01.06.2024
місце народження
місто Київ
місце загибелі
населений пункт Водяне Покровського району Донецької області
позивний
звання
Молодший сержант
посада
старшим навідником 3-ї самохідної артилерійської батареї 1-го самохідного артилерійського дивізіону
підрозділ
1-а окрема танкова Сіверської бригади Збройних сил України
Савченко Олег Ігорович народився 14 березня 1988 року в місті Києві. З дитинства він проявляв спортивні таланти та захоплювався футболом, брав участь у змаганнях не лише в Україні, а й за її межами. Після закінчення 9 класу Олег продовжив навчання в будівельному коледжі, де завів міцну дружбу з Віталієм Яковенком, який також став військовослужбовцем.
Незважаючи на свою любов до спорту, Олег прагнув отримати вищу освіту — він навчався на юридичному факультеті, мріючи стати адвокатом. Проте його кар’єра була перервана внаслідок початку російської агресії проти України.
Олег був призваний на військову службу за мобілізацією 24 лютого 2022 року через Дарницький районний ТЦК та СП. Він став молодшим сержантом та старшим навідником 3-ї самохідної артилерійської батареї 1-го самохідного артилерійського дивізіону. З 7 лютого 2024 року він виконував свої службові обов’язки в зоні бойових дій, захищаючи Батьківщину та інтереси держави.
Трагічно, Савченко Олег Ігорович загинув 1 червня 2023 року в н.п. Водяне Покровського району Донецької області, отримавши важкі травми внаслідок військових дій. Його поховали 7 червня 2024 року на «Лісовому кладовищі» в Києві.
Олег залишив по собі люблячу сім’ю: матір Галину Василівну, сестер Олену та Марію, дружину Олександру та двох дочок — Софію (5 років) та старшу Софію (9 років), дядько Євген. Він був відданим батьком, який мріяв захистити своїх дівчат і забезпечити їм краще майбутнє.
Окрім спорту, Олег захоплювався читанням книг про піратів, що ставало для нього джерелом натхнення та радості. Його доброта та прагнення до справедливості надихали багатьох навколо, особливо його близьких і друзів.
Савченко Олег Ігорович не лише служив своїй країні, але й жив з вдячністю до життя, своєї сім’ї та всіх, хто його оточував. Його невидима зв’язок з рідними та вірність своїм принципам є символом мужності і стійкості.
Його життя і подвиг — це нагадування про те, що справжні герої не вмирають; вони продовжують жити в серцях тих, хто їх знав і любив. Олег залишив незгладимий слід у житті своїх близьких і в історії України, захищаючи мирне майбутнє для своїх дочок та всього народу.
Нагороджений:
- відзнакою «За участь в антитерористичній операції». Президент В. Зеленський 17 лютого 2016 року #53/2016. Серія АТ № 099460;
- відзнакою президента України «За оборону України».Президент В. Зеленський 5 серпня 2022 року #559/2022. Сері ОУВ № 0004252;
- Грамотаою “За сумлінне виконання службових обов’язків по захисту суверенітету територіальної цілісності та незалежності України” самовідданий захист держави і українського народу під час виконання бойових завдань у складі оперативно-тактичного угрупування Луганськ в ході проведення антитерористичної операції на території Донецької Луганської областей.
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!
