Народився та вирiс в місті Києві. Юрій виховувався без батька. Навчався в Київськiй спецiалiзованiй школi I-III ступенiв № 102. Потім навчався  в коледжi морського i рiчкового флоту Київської державної академiї  водного транспорту iменi гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного в 2014 роцi отримав диплом молодшого спецiалiста за спеціальнiстю «Бухгалтерський облiк».

Вищу освiту отримував в Академiї Гуманiтарних наук iм. Олександра Гейштора на факультетi полiтичних наук за спеціальнiстю «Полiтологiя» в мiстi Пултуск, Польща. Пiд час навчання працював офiцiантом, старшим менеджером в KFC та проходив навчальну практику в мiськiй мерiї Пултуска.

З малих рокiв мiтко стрiляв у тирi. Захоплювався народними та сучасними танцями. Мав талант актора. З 1-го по 4-й клас грав у шкiльному театрi головнi ролi, брав участь в КВН-ах. Закiнчив музичну школу iм. Л. Ревуцького по класу гiтари. Приймав участь у конкурсi «Україна має  талант». Любив бардiвскi пiснi та спiвав їх на фестивалях. Полюбляв спiвати в караоке. В шкiльнi роки займався скелелазiнням, монтував переправи. Любив їздити на роликах, ковзанах та скутерi. Також йому подобалось водити автомобiль. Вiльно володiв українською, росiйською та польською мовами, вивчав англiйську та нiмецьку мови. Восени 2021 року в с. Нью-Йорк Донецькой областi пробiг марафон. Любив мандрувати та радiти життю. Мрiяв стати президентом України. Мав багато друзiв, якi називали його Людиною-Святом. Був улюбленцем у дiвчат.

В 2019 роцi, не закiнчивши навчання в Польщi, повернувся в Україну та став на захист Батькiвщини, пiдписавши контракт зі Збройними силами України.

Службу проходив у навчальному батальйонi звʼязку 179 обʼєднаного навчально-тренувального центру вiйськ звʼязку Збройних Сил України в/ч А3990 м. Полтава, пізніше у 95 окремій десантно-штурмовій бригаді в/ч А0281 м. Житомир.

Брав участь в бойових дiях на Сiверо-Слобожанському, Купʼянському та Лиманському напрямках.

В березні 2022 року отримав контузію. Одразу після лікування повернувся на фронт.

По декiлькох успiшних завданнях в тилу ворога група Юрія натрапила на засiдку та була змушена роздiлитися.

Після цього Юрій вважався безвісти зниклим. Збройні сили України не мали доступу до місця зникнення, бо він воював за лінією фронту. Тільки після успішної Харківської операції та звільнення Ізюмського району вони знайшли тіло Юрія.

Загинув Юрій 16.04.2022 року поблизу населеного пункту Довгеньке Iзюмського району Харкiвської областi, внаслідок ворожої атаки з артилерії.

Похований на Мiському кладовищі міста Києва (вул. Стеценка 18).

          Нагороджений:

• орденом „За мужність“ Ⅲ ступеня. Указ Президента України №746/2023, 10 листопада 2023 року