Загиблий воїн Рой Денис Леонідович, позивний “Оса”, народився 12
червня 1998 року, в селі Галиця Ніженського району Черніговської
області.
2004 року пішов до першого класу Галицької ЗОШ 1-3 ступенів, в
школі активно приймав участь в шкільній діяльності.
Провчившись 11 класів здобув загальну освіту і закінчив навчання в
2015 році.
Після закінчення школи в 2015 році вступив до “Київського вищого
професійного училища будівництва та архітектури” на спеціальність
“Муляра, монтаж з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій,
електрозварювальника ручного зварювання”.Після закінчення училища працював не довгий час по спеціальності
спочатку в місті Києві, потім в місті Ніжин на заводі Ніжин “Сільмаш”.
Під час роботи на заводі Ніжин “Сільмаш” отримав повістку до армії.
Був прийнятий на строкову службу Збройних Сил України 23 квітня
2019 року, відслуживши строкову службу, підписав контракт на 6
місяців, після чого демобілізувався. Згодом зрозумів, що не може жити
без війська та 27 травня 2021 року підписав новий контракт на 3
роки. З листопада 2021 року брав участь у бойових діях на сході
України.

З 24 лютого 2022 року прийняв безпосередню участь у
стримані збройної агресії російської федерації проти України у складі
6 десантно-штурмової роти, 2 десантно-штурмового батальйону. Брав
участь у боях за Гостомельский аеропорт, невдовзі повернувся до свого
підрозділу для виконання завдань у Донецькій області.
Згодом став сержантом із матеріального забезпечення.
Добре підготовлений та вмотивований, з високорозвиненими фаховими
здібностями, користувався повагою та авторитетом серед командирів
та військовослужбовців підрозділу. Сумлінно вивчав військову справу,
зразково виконував свої військові обов’язки, постійно був готовий до
виконання завдань за призначенням. Після участі у боях за
Гостомельский аеропорт, перебував на Волновахівському напрямку. З
березня по вересень 2022 року виконував бойові завдання на таких
напрямках, як Харківська область, Донецька область, брав участь
у боях на Кремінському та Куп’янському напрямку.

4 вересня 2024 року загинув під час ракетного обстрілу при захисті
Батьківщини в Сумській області.

Був похований 10 вересня 2024 року на міському цвинтері в селі
Галиця по вул. М.Приходька Ніженського району, Черніговської
області.

Одружився 29 грудня 2022 року.
13 березня 2024 року на світ появився його первенець.
Після народження сина мріяв про будинок з власним подвір’ям, щоб
проживати щасливе життя зі своєю родиною і насолоджуватись тим як
підростає його син.
Мріяв продовжувати військову кар’єру та мріяв про перемогу України.
Полюбляв проводити час на охоті та нічній риболовлі .
Він навічно залишиться в пам’яті близьких та друзів, життєрадісним,
добрим, компанійним, хоробрим, мужнім. Найкращим сином,
чоловіком і батьком.

Нагороджений:
– нагрудним знаком “За зразкову службу” №236 від 07.04.2022р.;
– нагрудним знаком “За зразкову службу” №1432 від 17.11.2023р.;
– відзнакою Командира оперативно-тактичного
угрупування Лиман 23.10.2023р.;
– відзнакою “Хрест Пошани” №986 від 01.05.2024р.
У загиблого залишились батько, мама, брат, сестра, дружина, син.
Одружився 29 грудня 2022 року.
13 березня 2024 року на світ появився його первенець.