Народився та виріс в місті Києві. Навчався в школі №190 міста Києва з 1980 р. по 1989 р. Після закінчення 9 класів вступив  в СПТУ №5 міста Києва на спеціальність столяр(будівельник); паркетник де провчився з 1989р по 1992р.

Після закінчення СПТУ був призваний на строкову військову службу  до Збройних сил України.

Після армії працював : охоронцем, різноробочим. Але остаточно за Борисом закріпилась сама головна його професія це пожежник-рятувальник. В 1997 році влаштувався в ДСНС міста Києва, всю свою кар’єру провів в пожежній частині №26 міста Києва. За 22 роки служби рятувальником проявив себе як відважна та відповідальна людина, не один раз ризикуючи життям, закінчивши службу виходом на пенсію у 2019 році. Після виходу на пенсію жив спокійне і мирне життя пенсіонера до 2022-року. В Бориса залишись любляча дружина та син

30.11.2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України.

Виконував бойові завдання в складі 9-ї десантно-штурмової роти, 3-ї десантно-штурмового батальйону, 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України на посаді гранатометника взводу вогневої підтримки.

Брав участь в боях за Донецьку область, а саме місто Красногорівка.

Під час заходу на позиції, перед входом на саму позицію, по групі в якій він знаходився був приліт, отримав мінно-вибухові травми, побратими змогли надати першу медичну допомогу, але через неможливість вчасної евакуації, був втрачений доргоціний час і 16.02.24р. сердце героя перестало битися.

В Бориса залишись любляча дружина та син.

Похований на Берковецькому кладовищі міста Києва.