Народився та виріс у місті Києві, в Дарницькому районі. У 1996р. закінчив середню загальноосвітню школу №284.

У 1999р. закінчив профтехучилище №9 міста Києва, за професією столяр.

Працював в приватних компаніях з виробництва корпусних меблів на замовлення. В різні роки займав різні посади на виробництві: комплектувальник, дизайнер – конструктор, менеджер. Останнє місце роботи фірма Mebel Solutions.

Захоплювався аматорським велоспортом. Завжди брав активну участь у велоднях в Києві, був волонтером на велозаїздах. Був членом велоспільноти “Епоха”.

Руслан був дуже веселим і товариським. Мав багато друзів, які його цінували за чесність, відданість і готовність завжди прийти на допомогу.

З перших днів повномасштабної війни вийшов добровольцем будувати фортифікаційні споруди для оборони Києва. 01.04.2022р був зарахований до лав добровольчого формування №7  територіальної громади Києва “Легіон Д”, де і служив до призову до лав ЗСУ.

28.10.2023р був мобілізований Дарницьким РТЦК.

08.12.2023 був зарахований до особового складу 32-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, 41 ОСБ, 3 роти, де і служив до останнього дня.

08.01.2024 при несенні бойового наказу, Руслан загинув при мінометному обстрілі позиції, яку вони утримували, поблизу с. Синьківка Харківської області.

Похований на Лісовому кладовищі міста Києва.

Нагороджений:

• медаллю “Честь. Слава. Держава”, розпорядженням київського міського голови від 16.10.2024, №957;
• отримав “Подяку” від 06.12.2023р №118977 від Київського міського голови, за вагомий особистий внесок у справу забезпечення оборони столиці України  – м.Києва та активну громадянську позицію;
• отримав “Подяку”  05.12.2022 р. №546 від Дарницької районної адміністрації в м.Києві, за сумлінне виконання громадського обов’язку, патріотизм та героїзм.