КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ
Полонський Віталій Анатолійович
дата народження
18.03.1985
дата смерті
30.11.2014
місце народження
м. Київ
місце загибелі
біля села Дмитрівка Луганської обл.
позивний
“Аполон”
звання
Старший солдат
посада
Стрілець
підрозділ
12-й батальйон територіальної оборони Збройних Сил України
Народився в Голосіївському районі міста Києва. Навчався у школі № 241, згодом – у Голосіївському ліцеї. З 5 по 9 класи – у 15 школі, 9-11 класи – у школі імені Валерія Лобановського. Любив літературу, був компанійським. До школи ім. Лобановського пішов, бо хотів отримати права водія. Школу закінчив у 2002 році. Потім навчався у кулінарному коледжі (тепер Економічний коледж Київського кооперативного інституту бізнесу і права). Проходив практику в гастрономі навпроти Київського ЦУМу, на ВДНГ. Працював барменом у ресторані біля кінотеатру «Загреб». За рік до закінчення коледжу пішов до армії. Служив у Навчальному центрі Десна (Чернігівська область), згодом – у Кривому Розі і у Києві у залізничних військах. Після армії закінчив коледж. Працював охоронцем в МАУП. Через рік вступив на навчання до МАУП (заочно). Спеціальність – менеджмент. Був старостою групи. Працював охоронцем у центральному офісі охоронної фірми. 14 травня відбув до Печерсько-Голосіївського військового комісаріату м. Києва з речами, звідти – у Десну. Під час обстрілу з російської території табору біля села Дмитрівка Луганської області в ніч на 4 вересня 2014 року Віталій проявив витримку та мужність, збирав зброю по наметах. Намагався завести і відігнати вантажне авто під час розривів боєкомплекту. Але машини не заводилися – навіть ті, які щойно були справними. У серпні-вересні 2014 р. майже місяць знаходився на позиціях в окопах біля кварталу Червоний Яр м. Луганська при щоденних артилерійських обстрілах. При виїзді на бойове завдання машина, в якій був Віталій, зіткнулася з БТРом. З Віталієм загинули і його друзі-побратими. Залишились сестра та батьки.
Додатково:
У школі № 319 імені Валерія Лобоновського, де навчався Віталій, за бажанням друзів було відкрито меморіальну дошку.
- Відзнака Президента України за участь в антитерористичної операції № 044793 від 17.02.2016 р.
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!