КМДА

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"

QR
Герой Киянин

ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Пожира Олексій Павлович

Пожира Олексій Павлович

дата народження

19.02.1993

дата смерті

23.03.2022

місце народження

місто Маріуполь

місце загибелі

місто Маріуполь Донецької області

позивний

«Поджеро»

звання

Старший сержант

посада

Інструктор з тактичної підготовки конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних

підрозділ

12 Бригада оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького, Національна гвардія України, в/ч 3057

Орден За мужність ІІІст

Народився та виріс в місті Маріуполі.

Старший сержант Національної гвардії України. Інструктор з тактичної підготовки конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних.

Олексій народився 19 лютого 1993 року у м. Маріуполь.

Після закінчення строкової військової служби (2011-2012) Олексій повʼязав своє життя зі службою в МВС. У 2013-2019 роках працював в Національній поліції України.

З 2015 року приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької області. Має статус Учасника бойових дій та Ветерана війни.

У 2019 році стає до лав Національної гвардії України, в/ч 3057.

Сумлінно та відповідально ставився до своїх обов’язків, за що не раз був нагороджений грамотами, дипломами від керівництва НГУ.

Проходив курси з підготовки та підвищення кваліфікації. Хотів стати інструктором і навчати молоде покоління військовій справі. Отримав бажану посаду за місяць до початку повномасштабної війни.

У 2020 році закінчує Харківський національний університет внутрішніх справ. Здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти – бакалавр, спеціальність «Право».

У 2021 році Олексій одружується на коханій дівчині Дарʼї. Щаслива, молода сімʼя будує плани на майбутнє, мріють про подорожі Україною й світом та звичайно про діточок.

З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Олексій став на захист Батьківщини, а Дарʼя – народжувати їхнього сина Платона. Батько та син бачились всього три рази.

Олексій був прикладом життєлюбності, рішучості.

Людиною, котра завжди прийде на допомогу, підтримає, вислухає та зарядить своїм оптимізмом. Людиною, яка досягає своїх цілей. Він був великим патріотом своєї країни. Хоробрий. Сміливий. Мужній. Українець.

Олексій назавжди з нами, у наших серцях…Той самий молодий, усміхнений та відважний. Коханий чоловік, люблячий батько, найкращий син та брат.

Загинув у віці 29 років, під час бойового зіткнення з противником у місті Маріуполь.

         Нагороджений:

  • орденом «За мужність» III ступеня  (посмертно).  Указом Президента №35 від 29.01.2024р 

НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!

Candle