Петраш Євген Вячеславович народився 20.03.1994 в м.Суми, переїхав до Києва в 10 років, навчався і закінчив 11 класів в школі №63 в 2011 році, в цьому ж році вступив до декількох вузів, але вибрав КПІ юридичний факультет, літні канікули між сесіями завжди працевлаштовувався, щоб мати свої власні кишенькові кошти, навчання закінчив заочно, так як у травні 2015 пішов добровольцем на війну, повідомивши батьків листом, який залишив на порозі квартири, в якому написав наступне: “Дякую вам за моє виховання і те що виховали справжнім Українцем і що свідомо прийняв рішення іти на війну, бо наразі вважаю що буду більш корисним на фронті ніж за партою університету”. Пройшовши курси рекрута був зарахований до складу батальйону Азов, в складі полку спеціального призначення “Азов” в/ч 3057 (Національна гвардія України) приймав участь у бойових діях на маріупольському напрямку. Повернувся зі сходу літом 2018 року, має нагороди за оборону Маріуполя та відзнаки учасника АТО, медаль Добровольця і медаль Захисника Вітчизни.
До війни ще в КПІ створили з друзями музичний гурт, який з новим диханням відродився з поверненням Жені з АТО в 2019р. Женя дуже любив грати на електро гітарі та обожнював кататись в зимку на дошці по червоних та чорних трасах Буковелю.
По життю Женя дуже активний, у нього був розписаний день по годинах і навіть у вихідні дні.
Головна ціль в житті – допомагати тим хто потребує допомоги!
Завжди жартував: що життя не справедливе і потрібно боротись!!!
22.01.2015 створив благодійну організацію БФ “Україна Переможе”, щоб допомагати побратимам, які були поранені чи потребували матеріальної допомоги, а також допомагав батькам побратимів які загинули в АТО.
До війни з шкільним товаришем створив інтернет-магазин, а після повернення в 2018 змінив його профіль на військовий та назву на  “inStruggle” і посилено займався його просуванням, заключивши десятки контрактів з виробниками продукції військового напрямку та військової медицини.
Після АТО пройшовши декілька етапів співбесіди розпочав трудову діяльність в ІТ компанії ЕVO в якій і працював до 24.02.22.
Вільно володів і писав англійською мовою, але продовжував навчання щоб довести свій рівень до досконалості.
Добра і порядна людина, люблячий син, дуже обожнював свою кохану дружину Наталі з якою познайомився до того як поїхав на схід в 2015 році, завжди говорив що йому дуже пощастило з коханою. Женя і Наташа спланували поїздку в Португалію (Лісабон) на день народження Жені (20.03.), квитки придбали на 13.03.2022р., але війна внесла свої корективи і 24.02.2022 Женя виконав наказ і як військовозобов’язаний оперативного резерву №1, прибув в розташування полку Азов київської територіальної оборони (в подальшому ССО Азов в/ч 4790), для захисту своєї сім’ї, своїх друзів і свого міста від загарбників.
03.03.2022 Женя загинув, він в складі своєї розвід групи мав виявити передній край ворога в районі перехрестя Бучі-Ворзель-Немішаєво та закріпитись на позиції, щоб забезпечити підхід основних сил оборони, але ворог вже проривався до Бучі і хлопці прийняли рішення вступити в бій,  щоб затримати ворога. Під час бою, який тривав більше 12 годин, групу почали брати в оточення, в цьому бою були поранені і вбиті, Євген витягував під шквальним вогнем поранених побратимів, яких вдалось після першого бою евакуювати в тил, через деякий час бій продовжився з більшою інтенсивністю, ворог застосував танки і бмп, Юджин зазнав тяжкого поранення, під ноги прилетіла міна, але він залишився на позиції, тримав бій і прикриваючи вихід з оточення своїх побратимів, в нерівному бою з орками Женя загинув виконавши свій обов’язок до кінця. Вчинок Героя України!

Нагороди:

• Почесна відзнака «За оборону Маріуполя»;
• Відзнака «Ветеран Війни – Учасник Бойових Дій»;
• Медаль«Доброволець»;
• Почесна відзнака «Учасник АТО»;
• Медаль «Захисник Вітчизни»;
• Відзнака «За заслуги перед містом Буча» (посмертно);
• Відзнака«За сприяння обороні Києва» (посмертно).