Народився 27 грудня 1984 року в місті Костопіль Рівненської області. Тут пройшли його дитинство та юність, сформувалися життєві цінності та світогляд, наповнені працьовитістю, порядністю та доброзичливістю. Середню освіту здобув у Костополі. У 2000 році вступив до Костопільського будівельно-технічного коледжу, де отримав професію маляра-штукатура. Згодом продовжив навчання у Києві — в Київському коледжі будівництва, архітектури та дизайну, здобувши спеціальність техніка-будівельника. У 2009 році вступив до інституту КНДУ, де став фахівцем у галузі будівельної справи.

Професійне життя Олега було пов’язане з будівельною галуззю. Працював у ВАТ «Київміськбуд-2», де зарекомендував себе відповідальним і висококваліфікованим спеціалістом. Колеги відзначали його працьовитість, готовність допомогти та вміння розв’язувати найскладніші задачі.

У повсякденному житті Олег був світлою, доброю людиною з відкритою душею. Його впізнавали за щирою усмішкою, почуттям гумору та здатністю знаходити позитив навіть у дрібницях. Він умів підтримати слово, пожартувати, розповісти цікаву історію, створити атмосферу тепла й довіри. Відзначався справедливістю, чесністю та майстерністю в різних справах. Був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним братом і вірним другом – такими теплими словами згадує його дружина Ольга.

У червні 2023 року Олег отримав повістку та був мобілізований до лав Збройних Сил України, ставши на захист Батьківщини. Служив у військовій частині А4219 — 21-му окремому батальйоні спеціального призначення окремої президентської бригади, обіймаючи посаду солдата — стрільця-санітара (2 взвод, 2 роти). Виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку, де тривають одні з найнапруженіших і найкривавіших боїв сучасної війни.

10 січня 2024 року, у селі Веселе Донецької області, під час систематичного мінометного обстрілу та ударів дронів-камікадзе, Олег Парасюн загинув, виконуючи свій обов’язок захисника України. Після себе Олег залишив дружину, доньку та матір — найдорожчих людей, заради яких жив, працював і боровся. Похований у місті Києві на Совському кладовищі.

За особисту мужність і героїзм, що були виявлені за надзвичайних обставин і спрямовані на захист людини, її прав і свобод, суспільних інтересів нагороджений:

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
• медаллю «За оборону рідної держави» (посмертно).

Пам’ять про Парасюна Олега Васильовича назавжди залишиться у серцях рідних, друзів та побратимів — як про світлу, чесну, добру людину, професійного спеціаліста, люблячого сім’янина та мужнього воїна, який віддав життя за свободу та незалежність України.