Павленко Володимир Олексійович народився в місті Києві 17.03.1976 року.У 1982 пішов до першого класу школи №223 м.Києва. У 1991 році закінчив 9 класів. У цьому ж році вступає до СПТУ №2 м.Києва.Де здобув професії монтажника будівельних машин і механізмів (4 розряд) та електрозварника ручного зварювання (3 розряд). Училище закінчив 22 червня 1994 року з відзнакою.Службу в армії проходив у м. Десна та у внутрішніх військах у м. Шостка Сумської області. Після служби працював водієм «Швидкої», потім у службі «Таксі», а з 2010 по 2022 роки — механіком на СТО.

Володимир завжди був не байдужим до захисту Батьківщини і допомагав друзям-воїнам: з 2014 року систематично забезпечував їх обладнанням, одягом, медикаментами та ремонтував пошкоджену техніку власним коштом. Донька також активно підтримувала батька, забезпечуючи всім необхідним, адже була волонтером і продовжувала допомагати його підрозділу навіть під час його перебування на фронті. Вона передавала дрони, транспорт, спальники, медикаменти, техніку та інші важливі речі, що рятували життя та підвищували боєздатність бійців.

Військовий шлях почався 24 лютого 2022 року, Володимир Олексійович добровольцем прибув до Територіального центру комплектування, не дивлячись на старі травми і відмову все ж не зупинився і його було мобілізовано для подальшого проходження військової служби до 112-ї окремої бригади територіальної оборони у 244-й окремий батальйон територіальної оборони.Мінував мости поблизу Києва, брав участь у зачистках (зокрема — м. Буча) та у заходах оборони в районах Бахмута, Чугуєва, Вовчанська, Кремінної та Костянтинівки.

Під час виконання бойового завдання 2 червня 2024 року  отримав тяжке поранення внаслідок вірогідного прильоту ворожого боєприпасу під час перебування в місці тимчасового розміщення інженерно-саперного взводу.

Помер 31 серпня 2024 року  у клінічній лікарні «Феофанія» внаслідок отриманих тяжких поранень.

За особисту мужність, стійкість і відданість військовій присязі, проявлені під час захисту України нагороджений:

•Медаллю «За військову службу Україні» від Президента України від 04.08.2024 року;

•Медаллю «Честь. Слава. Держава.» розпорядженням Київського міського голови від 27.06.2024 №568;

•Пам’ятною медаллю 112 бригади;

•Відзнакою керівника сектору оборони м.Київ №1 «Хрест Заслуг» від 27.09.2024 року;

•Нагрудним знаком «Щит сил територіальної оборони ЗСУ»,

•Медаллю від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації;

•Відзнакою Президента України «За оборону України» від 05.08.2022 року;

•Іменним пістолетом.

Похований в місті Київ на Лісовому кладовищі.

Героям Слава!