Ярослав народився і жив у Києві. У 2017 році закінчив Боярський коледж екології і природних ресурсів за спеціальністю «Менеджмент». Під час навчання познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Захоплювався комп’ютерами та їхнім ремонтом, цікавився новими технологіями. До війни працював у компанії з виготовлення ролетів та розробляв сайти.

З початком повномасштабного російського вторгнення Ярослав зі зброєю в руках пішов захищати родину, приєднавшись до ТРО міста Києва, а пізніше – до лав ЗСУ. Він казав: «Рабів до раю не пускають». Проходив службу в 241-ій окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду стрільця 7-ої роти 242-го окремого батальйону (в/ч А4081). Завжди був першим на підготовці, на полігоні, на пробіжці. Після звільнення Київщини у середині травня 2022-го 7-ма стрілецька рота укріплювала позиції на Донеччині.

24-річний солдат Ярослав Олійник, позивний Ярік, загинув 5 червня 2022 року під час оборонного бою в районі села Миронівка Бахмутського району на Донеччині. Воїн прикрив собою побратима від пострілу ворожого снайпера, проте сам отримав смертельне поранення.
Поховали відважного воїна на Лук’янівському кладовищі в рідному Києві.
В Ярослава залишилися батьки, дружина, донька, рідні, друзі та побратими.

Звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).