Нітичук Володимир Вікторович (24.12.1982 -25.08.2022) народився в місті Києві.

Закінчив 284 школу м. Києва. Вищу освіту здобув в Київському політехнічному інституті ім. Сікорського.

Працював по спеціальності інженером-механіком поліграфічних машин.

Володимир одружився в 2007 році, а в 2009 став татом донечки. Світлий,чесний, добрий, позитивний, волелюбний, талановитий Товариш, Чоловік, Батько і Майстер своєї справи…  В 2017 року разом з родиною переїхав до Ірпіня. Був дуже доброю та чуйною людиною, завжди допомагав людям, віддавав останнє. Пішов добровільно до лав ЗСУ не маючи військового досвіду. Не міг стояти осторонь.Пройшов навчання на водія-механіка БТР у Львівській області. В травні 2022 був відправлений для виконання бойових завдань в  Донецькій та Луганській області  в угрупованні “СХІД”. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Був старшим водієм-механіком БТР.(шпк “старший солдат”)

16 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині Захисник потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав важкі поранення.Помер у шпиталі в Дніпрі 25 серпня 2022 року за нашу незалежну, неповторну та найкращу Україну.

Поховали Володимира на Алеї Слави у місті Ірпінь.

Вдома на нього чекали дружина Леся,донька Вероніка та мама Тамара.

Нагороди:

• Орденом За мужність” ІІІ ступеня , 19 липня 2023 року Президент України, указом про відзначення державними нагородами України (№440/2023) за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку був нагороджений.