Народився та виріс Нікітін Віталій Сергійович у місті Києві, у Дарницькому районі.

З 1992 по 2000 рік навчався у київській школі № 261. У 2000–2004 роках здобував освіту в Київському технікумі залізничного транспорту. У 2004–2005 роках проходив строкову військову службу. Згодом, у 2008–2011 роках, навчався в Національному транспортному університеті.

У цивільному житті працював у ВАТ «Грат», ТОВ «Амако Україна», а також у Дарницькому трамвайному ремонтно-експлуатаційному депо на посаді слюсаря 4-го розряду заготівельної дільниці.

Захоплювався футболом і ландшафтним дизайном.

Він був справедливою, відповідальною та чесною людиною. До свого близького кола впускав лише тих, кому довіряв і хто був здатний на взаємну довіру. Не залишався байдужим до людей, умів підтримати у складну хвилину й вислухати, не засуджуючи. Друзі та близькі могли довірити йому найпотаємніше, знаючи, що знайдуть розуміння та підтримку.

За характером був позитивним, наполегливим, готовим до нових викликів, водночас завжди спирався на власний досвід. У колективі був спокійним лідером: без зайвих слів і непомітно для оточення згуртовував людей навколо себе. Його життєві принципи були простими й чіткими — бути чесним, справедливим та об’єктивним.

Військовий шлях розпочав зі строкової служби у 2004–2005 роках. У 2014 році знову став до лав Збройних Сил України та брав участь в антитерористичній операції. Із 25 вересня 2014 року по 5 березня 2015 року захищав Україну на Донецькому напрямку, зокрема поблизу Мар’їнки та Курахового Донецької області. Він ішов захищати своїх близьких, прагнучи зробити все, щоб війна не дісталася його дому.

24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, він знову став на захист Батьківщини. Як і раніше, насамперед думав про безпеку своїх рідних. Брав участь у боях на Донецькому та Харківському напрямках, виконував бойові завдання в найгарячіших точках України.

16 листопада 2025 року Захисник України загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.

Похований Герой  в селі Станіславчик, Київська область.

За мужність, особисту відвагу, сумлінне виконання військового обов’язку та вагомий внесок у захист України Захисник був відзначений державними й військовими нагородами:

•  Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» 2014-2015 роки
• Медаллю Президента України  “За оборону України” 05.08.2022 р.
• Медаллю “За поранення” 13.06.2023 р.
• Медаллю “Золотий Лев” 20.08.2023 р.
• Нагородою від Головнокомандувача О.Сирського “Золотий Хрест” 20.06.2024 р.
• Орденом “За мужність 3-го ступеня” 21.10.2024 р.

Навіть у найскладніших обставинах залишався відповідальним, стриманим і вірним своїм принципам. Його шлях — це шлях людини, яка не відступала від своїх переконань, цінувала близьких і була готова стати на їхній захист. Він був опорою для рідних, надійним другом і спокійним лідером, якому довіряли.