Дмитро народився і виріс в місті Брянка Луганської області, там же навчався в середній школі №1. Професію водія-автослюсаря здобув в ПТУ №60.

З 2004 року працював автослюсарем в автобусному парку “Луганськінтерресурс”. Самостійно вивчав і опановував знання з технології будівництва та дизайну інтер’єрів.

У 2014 році, на початку війни з Росією, разом з родиною переїхав до Києва.

Працював і вдосконалювався у будівельній сфері. Займався розробкою дизайну і реалізацією проектів квартир. Будь-яку справу робив на совість і прагнув досконалості та довершеності у всьому.

Захоплювався велоспортом, неодноразово приймав участь у велоперегонах.

Гори – особлива любов Дмитра. Обожнював подорожувати величними Карпатами, які надавали йому сил та натхнення. Він дуже любив життя, мав амбітні плани побудувати дім своєї мрії.

Дмитро був гарним сином і братом. Добрий, чуйний, чесний, завжди готовий прийти на допомогу.

На початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов до лав ЗСУ і був мобілізованим до 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади.

За час проходження служби Дмитро зарекомендував себе рішучим, ініціативним військовослужбовцем, виявляв високі морально-етичні, професійні та ділові якості.

Користувався заслуженим авторитетом серед побратимів. Був добре вмотивованим, надійним та відповідальним і підтримував моральний дух серед бійців.

В період з 05.09.2022 по 02.10.2022 приймав участь в проведенні наступальних дій та веденні пошуково-ударних дій на Ізюмському та Лиманському напрямках.

12.04.2023 року поблизу населеного пункту Терни Донецької області особовий склад 6 самохідної артилерійської батареї під час облаштування вогневих позицій потрапив під артилерійський обстріл. Завдяки рішучим діям Дмитра дев’ять військовослужбовців  були евакуйовані в безпечне місце.

27.04.2023 року, виконуючи бойове завдання з метою підтримки дій підрозділів 25-ї десантної штурмової бригади поблизу населеного пункту Зарічне, Краматорського району Донецької області від влучення протитанкової керованої ракети в автомобіль Дмитро загинув.

Він до кінця виконав свій військовий обов’язок. Загинув за Україну, її свободу і незалежність.

Похований на Байковому кладовищі.

• Світла пам’ять сину, брату!

  Вічна пам’ять Герою!

Нагороджений:

• орденом “За мужність” III ступеня (посмертно). Указ Президента №467 від 28 липня 2023 року  (посмертно).