Дмитро народився і виріс на Луганщині.

Там закінчив школу та здобув професію водія-автослюсаря. Самостійно вивчав і опановував знання з технології будівництва та дизайн інтер’єрів.

У 2014 році, на початку війни з Росією, разом з батьками, братом і сестрою переїхав до Києва. У Дмитра і родини не було сумнівів де жити – ми українці і житимемо в вільній Україні.

Працював і вдосконалювався у будівельній сфері.

Дмитро був гарним сином і братом. Добрий, чуйний, завжди готовий прийти на допомогу. Все за що брався- робив на совість і прагнув досконалості і довершеності у всьому.

Захоплювався велоспортом, неодноразово приймав участь у велоперегонах.

Гори – особлива любов Дмитра. Обожнював подорожувати величними Карпатами, які надавали йому силу та натхнення. Він дуже любив життя, мав амбітні плани побудувати дім своєї мрії.

На початку повномасштабного вторгнення добровольцем записався до лав ЗСУ і був мобілізованим до 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади.

За час проходження військової служби, користувався заслуженим авторитетом серед побратимів. Був добре мотивованим, надійним та відповідальним і підтримував моральний дух побратимів. Він до кінця виконував свій військовий обов’язок.

Загинув під час виконання бойового завдання від вибухової травми. Загинув за Україну, її свободу і незалежність.

Світла пам’ять сину, брату!

Вічна пам’ять Герою!