КМДА

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"

QR
Герой Киянин

ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Мяленко Юрій Олександрович

Мяленко Юрій Олександрович

дата народження

11.09.1981

дата смерті

12.02.2026

місце народження

місто Олександрія Кіровоградська область

місце загибелі

село Прилуки Запорізька область

позивний

«Дрейк»

звання

Старший солдат

посада

-

підрозділ

411-та окрема бригада безпілотних систем.

Мяленко Юрій Олександрович народився 11 вересня 1981 року в м. Олександрія Кіровоградської області.

У 1987 році пішов у перший клас ЗОШ І—ІІІ ступенів № 5 м. Олександрія. З 1990 року навчався у школі-ліцеї № 20 м. Олександрія. Після закінчення школи навчався у ПТУ № 7 за спеціальністю електрозварювальник.

Розпочав свій трудовий шлях у цивільному житті в місті Києві. Протягом багаторічної діяльності працював майстром з виготовлення дверей. За час роботи зарекомендував себе як висококваліфікований фахівець, надзвичайно працьовита, чесна та відповідальна людина.

Мяленко Юрій був людиною з великим і добрим серцем. Щирий, турботливий, справедливий та завжди готовий прийти на допомогу. Найбільшими цінностями для нього були родина, любов і людяність.

Він був люблячим чоловіком, який щиро кохав свою дружину, піклувався про близьких і завжди ставив їхні потреби вище за власні.

Поруч із ним відчували себе захищеними та потрібними.

Особливе місце в його серці займали тварини. Він дуже любив собак, ставився до них як до справжніх друзів, даруючи їм турботу, тепло і ласку. Його доброта поширювалася на всіх, хто потребував допомоги.

Він ніколи не залишався байдужим до чужого горя чи труднощів. Допомагав людям похилого віку, навіть зовсім незнайомим, підтримував словом і ділом тих, кому було важко. Для нього не існувало чужих проблем — він завжди знаходив час і можливість простягнути руку допомоги.

Його поважали за чесність, щирість і добре серце. Він умів дружити, умів любити і залишав після себе світло в душах людей.

Його усмішка, добре слово, турбота та любов назавжди залишаться у пам’яті тих, хто мав щастя знати його.

Він прожив своє життя гідно, залишивши по собі не лише спогади, а й приклад справжньої людяності, доброти, хоробрості та безмежної любові.

У березні 2022 року добровільно став на захист України та вступив до лав Збройних Сил України.

Проходив службу у військовій частині № 7040, 112-й бригаді, стрілецькій роті.

Сумлінно виконуючи поставлені завдання та демонструючи високий рівень відповідальності й відданості військовій справі.

З серпня 2025 року проходив службу у військовій частині А4742 у складі 411-ї окремої бригади безпілотних систем «Яструби» на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 1-го екіпажу безпілотного літального апарата 3-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 3-го батальйону безпілотних систем.

Брав безпосередню участь у бойових діях на Запорізькому напрямку, виконуючи бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Своєю мужністю, стійкістю та самовідданістю заслужив повагу побратимів і командирів, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові до останнього подиху.

Загинув 12 лютого 2026 р. у Запорізькій області, Пологівському районі, селі Прилуки під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.

За сумлінне виконання військового обов’язку, високий професіоналізм та відданість справі захисту України Юрій Мяленко був удостоєний військового звання старшого солдата  та нагороджений :

  •  нагрудним знаком «За зразкову службу». Відзнаку вручено відповідно до наказу Міністерства оборони України № 674 від 07 червня 2023 року.

Поховали Юрія у місті Києві на Лісовому кладовищі.

Вічна пам’ять Герою!

НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!

Candle