КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ
Мельник Олександр Васильович
дата народження
30.05.1972
дата смерті
10.11.2022
місце народження
с. Горопаї Житомирської області Любарського району
місце загибелі
м. Оріхів, Пологівського району, Запорізької області
позивний
"Прапор"
звання
Штаб-сержант
посада
Стрілець
підрозділ
65 механізованої бригади
Мельник Олександр Васильович, народився 30 травня 1972 р. в с. Горопаї Житомирської області Любарського району.
У 1989 році навчався в СПТУ №27 м. Києва з фахом електро-газозварювальник 3-го розряду.
24 червня 1990 року був призваний на військову службу. Службу проходив у Далеко-Східному окрузі в в/ч 55587 на посаді командира відділення по ремонту та зберіганню перевірочно-пускового та електричного устаткування оперативно-тактичних ракет. В травні 1992 року був звільнений у запас.
З 28 лютого 1994 року був зарахований в в/ч 11454 м. Бердичів на посаду командира відділення регламентних робіт.
З 30 червня 1994 року курсант 343 школи прапорщиків ПрикВО, яку закінчив 17 грудня 1994 року.
10 січня 1995 року зарахований техніком автомобільної роти 437 окремого навчального ремонтно-відновлювального батальйону 119 окружного навчального центру ПрикВО.
З 23 серпня 1997 року командир автомобільного ремонтного взводу автомобільної роти 437 окремого навчального відновлювального батальйону 119 ОНЦ 8 АК ПОТК.
З 22 квітня 2002 року інструктор автомобільної служби технічної частина 62 окремої механізованої бригади 8 АК ПОТК.
З 30 квітня 2004 року старший інструктор навчально-автомобільної роти в/ч А0555 місія Сьєрра-Леоне.
З 17 травня 2004 року по 07 березня 2005 року брав участь у миротворчій місії Сьєрра-Леоне.
З перших днів повномасштабного вторгнення оббивав пороги військомату та невдовзі став на захист Батьківщини, сім’ї, рідних, друзів. Спочатку боронив Україну в лавах ТРО м. Києва.
З 27 червня 2022 року боронив Україну на нулі м. Оріхів, Пологівського району, Запорізької області у складі 65 механізованої бригади, рота тактичної розвідки та охорони дивізіону, 2 взвод, 1 відділення.
10 листопада 2022 року під час мінометного обстрілу позицій біля м. Оріхів, Пологівського району, Запорізької області загинув, отримавши поранення несумісне з життям.
Олександр був людиною з великою, відкритою та доброю душею. Завжди віддавав, що мав іншим, аби покращити їхнє життя на краще та допомогти подолати життєві складнощі. Він бажав, щоб всі жили в мирі, під вільним небом, в вільній та демократичній державі.
Нагороди:
За час військової служби був нагороджений:
- Відзнакою МО України та медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ступеня.
- Медаллю «15 років Збройним силам України».
- Медаллю ООН за «Службу миру».
- Медаллю «Захисник Вітчизни» (посмертно).
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!