Олександр Матус народився 26 травня 1993 року в місті Києві. Виріс у селі Іванків Бориспільського району Київської області, яке стало для нього справжнім домом і місцем формування його характеру та життєвих цінностей.

Навчався в Іванківському навчально-виховному об’єднанні «Загальноосвітня школа I–III ступенів» Бориспільського району Київської області, яку закінчив у 2010 році. У 2015 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Філософія» в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (нині — Український державний університет імені М. П. Драгоманова), Інститут філософії та освітньої політики.

Ще з юності Олександр проявляв себе як активний, відповідальний і свідомий лідер: був старостою, очолював студентське самоврядування, умів об’єднувати людей і брати відповідальність у важливі моменти. Мав глибоке філософське мислення, вмів аналізувати життя та приймати виважені рішення.

У цивільному житті працював у Міжнародному аеропорту «Бориспіль» на посаді диспетчера. Любив дітей, працював вожатим у таборах «Пуща-Водиця», викладав історію та правознавство в селі Іванків. Мріяв збудувати дитячий садок — як простір турботи, розвитку та щасливого дитинства.

Значне місце в його житті займав спорт — Олександр займався боксом, що виховало в ньому силу волі, витримку та дисципліну. Він був людиною честі, щирості й внутрішньої сили, відкритим до людей і завжди готовим прийти на допомогу. Його доброзичливість, надійність і життєлюбність викликали щиру повагу серед рідних, друзів, колег і побратимів.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр одним із перших добровільно став на захист України, приєднавшись до територіальної оборони рідного села. 05 квітня 2023 року він офіційно вступив до лав Збройних Сил України як доброволець.

Проходив військову підготовку у Великій Британії, після чого здобув офіцерське звання. Служив у званні лейтенанта на посаді офіцера резерву спеціального взводу резерву офіцерського складу спеціальної роти резерву офіцерського складу спеціального загону військової частини А2900. В складі 71-ї окремої єгерської бригади,командиром 5-ї розвідувальної єгерської групи спеціального призначення 7-ї роти, 2-го  загону воював на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках. Як командир ніколи не залишався осторонь — йшов у бій разом із побратимами, ведучи їх за собою.

Під час виконання бойових дій  Олександр отримав важкі поранення поблизу населеного пункту Одрадне, Волноваський район, Донецька область. Після цього проходив тривале лікування: у Запорізькій лікарні йому було проведено сім оперативних втручань. Згодом був переведений до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де 25 квітня 2025 року помер від наслідків отриманих поранень.

За особисту мужність, відданість присязі та самовіддану службу Українському народові Олександр Матус був відзначений нагородами:

• відзнакою Президента України «За оборону України» (Указ Президента України від 5 серпня 2022 року №559/2022);

• Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) — Указ Президента України від 29 липня 2025 року №561.

Також мав посвідчення учасника бойових дій Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (серія УБД №335502, видане 24.07.2024).

Олександр Матус залишив по собі світлу пам’ять. Його життєва позиція, мужність, глибина думки та людяність назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і любив.

Похований на Алеї Слави в селі Іванків Бориспільського району Київської області.