Маслюков Андрій Володимирович народився в м. Бровари Київської області. Навчався в СШ № 168 м. Києва. Вступив до Авіаційного інституту на факультет психології.

Працював в торговій мережі Караван, останнє місце роботи фірма One Price м. Бровари, експедитор.

З дитинства любив спорт. Займався легкою атлетикою, футболом, штангою. Захоплювався українським роком, також була близька творчість Т. Муцураєва. Читав українську класичну літературу та сучасну, книги на військову тематику, цікавився історією України, любив подорожувати. Захоплювався рибною ловлею. Любив тварин. Був віруючою людиною.

Мав чудові родинні стосунки з молодшою сестрою, мамою, бабусею. По характеру був спокійним, врівноваженим, дуже гостро реагував на несправедливість. Якщо щось обіцяв, то обов’язково виконував. Мав філософське ставлення до життя. Надійний, вірний друг, завжди готовий прийти на допомогу. Сміливо йшов туди, куди боялися йти інші. Був гарним оповідачем різних цікавих особистих історій з притаманним йому хорошим почуттям гумору.

24 лютого 2022 року добровільно вступив до ТРО і взяв в руки зброю, щоб захистити свою родину, своє рідне місто, свою Батьківщину від російських загарбників.

25.02.2022 р в лісі під Броварами прийняв свій перший бій.

Після звільнення від загарбників Київської області ніс службу в якості стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти вч А7302, ВОС-100915А.

З 26.06.22 р по 20.10.2022 р брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зв’язку з військовою агресією рф проти України, перебував в м. Лисичанськ Луганської області, м. Сіверськ, н.п. Ямпіль Донецької області.

Виконуючи бойове завдання, 18.10.2022 р отримав закриту черепно-мозкову травму, контузію. Діагноз: посттравматичний стресовий розлад, струс головного мозку з астеноневротичним синдромом, баротравма вуха, артеріальна гіпертензія ІІ ст., легенева гіпертензія 1 ст., гіпертонічна хвороба серця із застійною серцевою недостатністю.

Після лікування та трьох місяців реабілітації знову став у стрій. Мотивація: «Я сам обрав свій шлях і маю достойно його пройти. Ніколи не зміг би ховатися за спини інших».

З 17.09.2023 р по 07.02.2024 р в складі 114 ОБр ТРО, 136 Окремий батальйон разом з 54 ОМБР імені Івана Мазепи виконував бойові завдання на околиці с. Різниківка (Сіверська МГ), с. Званівка (Званівська СТГ), с. Виїмка (Соледарська МГ), с. Закітне (Лиманська МТГ) Донецької області.

З 11 по 14.11.2023 р успішно пройшов всі навчальні завдання і склав іспит курсу ТССС CLS (Боєць-рятувальник) та отримав відповідний сертифікат.

За словами бойових побратимів був хоробрим та чесним, бездоганно виконував свої обов’язки. Був справжнім чоловіком, воїном, захисником. Надав своєчасну медичну допомогу не одному десятку поранених побратимів.

За характеристикою командира за час військової служби солдат Маслюков А.В. зарекомендував себе з позитивної сторони, функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед військовослужбовців. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, турбувався про побратимів. На критику та зауваження реагував адекватно, робив правильні висновки, був здатний критично оцінювати свою діяльність, стійко витримував навантаження.

07.02.2024 р прийняв свій останній бій. Загинув при виконанні бойового завдання біля с. Виїмка Бахмутського району Донецької області в результаті обстрілу із ствольної артилерії та міномету противника.

За мужність, стійкість і самовідданість, проявлені під час захисту незалежності та територіальної цілісності України, солдат Андрій Маслюков був відзначений державними та військовими нагородами:

• Почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» — нагороджений наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 липня 2023 року № 1643.
• Орденом«За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) — нагороджений Указом Президента України від 2 січня 2026 року №2/2026.

Андрій Маслюков похований на Алеї Слави Берковецького кладовища в місті Києві

Назавжди в строю! Вічна пам’ять та вічна шана Герою!