КМДА

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"

QR
Герой Киянин

ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Марінченко Олег Іванович

Марінченко Олег Іванович

дата народження

25.06.1965

дата смерті

18.08.2022

місце народження

м. Київ

місце загибелі

Херсонська область

позивний

Архітектор, Падре, Капелан

звання

Солдат

посада

Бойовий медик і капелан

підрозділ

3 рота 206-го окремого батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони м. Києва

Орден За мужність ІІІст

Олег Марінченко народився 25 червня 1965 року в Києві.

Навчався в 196 школі міста Києва. Займався мотокросом. Щоб захищати молодшого брата почав займатись рукопашним боєм, став майстром спорту по бойовому самбо.

Проходив строкову службу в спецпідрозділі поблизу  москви (рф).

Після армії працював інструктором у школі десантників. Здійснив 256 стрибків, був кандидатом у майстри парашутного спорту.

Працював тілоохоронцем, у 2000р. разом з командою зайняли ІІ місце у загальноукраїнських змаганнях тілоохоронців. Потім працював інструктором по екстремальному керуванню автомобілем на Чайці. Згодом став священником. Старший диякон, євангельський християнин-баптист.

Активний учасник Революції гідності.

На фронті — від 2014-го. Під час боїв за Донецький аеропорт не брав до рук зброю.

Бойовий медик і капелан 3-ї роти 206-го окремого батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони м. Києва. 25 лютого 2022 року був важко поранений та мав змогу демобілізуватися, але за два місяці повернувся у свій підрозділ.

Загинув 18 серпня 2022 року на Херсонщині від прямого попадання російської міни великого калібру у бліндаж, де він перебував і надавав невідкладну допомогу пораненим побратимам. Своїм тілом він закрив і тим самим врятував життя чотирьом військовослужбовцям.

Похований 21 серпня 2022 року.

Залишилася дружина, донька і дві онучки.

 

Нагороджений:

 

НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!

Candle