Народився та виріс Сергій у місті Києві. Закінчив середньозагальну школу №256. Згодом працював охоронцем в ресторані. Паралельно закінчив курси масажу та планував відкривати власну справу.

З дитинства захоплювався історією та військовою тематикою. Любив багато читати. Маленьким, обожнював малювати солдатиків, автомати та танки. Проте, ставати на службу не планував.

У підліткові роки Сергій займався айкідо, а також рукопашним боєм. Приймав участь у змаганнях та спортивних заходах. Мав численні нагороди. Тоді він неабияк захопився спортом і правильним харчуванням. Не мав поганих звичок. Згодом, під час служби в армії дотримувався спортивного режиму та здорового образу життя.

Усе своє життя Сергій був вимогливим до себе і до останнього вірним своїм переконанням. Якщо описати його одним словом, то це однозначно буде – Ідеаліст. У родині ми часто говорили, що він занадто правильний для цього світу.

01.11.2023р. він зі своєю групою отримали завдання вийти на позицію та утримувати її. . 02.11.2023р. за пораненими приїхав евакуатор, який був  готовий забрати всіх хлопців у безпечне місце. Проте, Сергій та двоє його побратимів відмовилися від евакуації та залишилися й надалі утримувати позицію, щоб ворог не пройшов. Та нажаль для Сергія та його побратима це було останнє бойове завдання під час якого вони загинули. Третій побратим потрапив у полон.

Загинув Сергій в селі Орлянське, Куп’янський район, Харківська область внаслідок численних травм під час вибуху ворожого снаряду.

Головний девіз Сергія був : «Для Воїна головне залишатися бездоганним у власних очах».

Нагороджений:

• Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (Указ Президента України № 854/2023 від 27.12.2023 р.)