Народився в м. Ніжин, Чернігівської області. Закінчив школу №15 м. Ніжина. Навчався на токаря в СПТУ № 2. Був призваний на строкову службу. З 1990 року працював в міліції м. Ніжина. Одружився в 1994 році і переїхав з дружиною до м. Києва, де в 2000 році народився син Михайло. В Києві працював в органах МВС. За термін служби отримав три державні нагороди за сумлінну працю. По закінченню служби вийшов на пенсію за віком. Дуже любив з сином їздити на полювання та рибалку. Весь вільний час  проводив з родиною. Дуже гарно стріляв, і цьому навчив сина. Коли почалась війна, не міг спокійно всидіти і пішов добровольцем в головне управління міліції Київської області, де став бійцем БПСМО “Миротворець”. 11 липня 2014 року вирушив з батальйоном  в Луганську область. Приймав участь у боях під Попасною, в м. Лисичанск. Після телефонної розмови з дружиною і сином, втратив свідомість, помер від серцевої коронарної недостатності  під час несення служби. Медична реанімація, на жаль, не допомогла. Був дбайливим батьком та люблячим чоловіком.

Додатково:

У Ніжинській ЗОШ № 15  була відкрита меморіальна дошка.

При життєво:

• Відзнака – медаль «За сумлінну службу ІІІ ступеня»;
• Відзнака – медаль «15 років МВС України»;
• Відзнака – медаль за 10 років сумлінної служби в МВС України;
• Відзнака «За вірність присязі»;

Посмертно:

• Указом Президента України №436/2015 від 17 липня 2015 року орден «За мужність» ІІІ ступеня.