Євген Лук’янюк народився 1 лютого 1990 року в місті Києві. Він ріс у патріотичній родині та з дитинства проявляв допитливість і активність. Освіту здобував у Ліцеї №303  та у Київському торговельно-економічному фаховому коледжі. Після навчання Євген реалізував себе як віртуозний кухар – з 2017 по 2024 рік він працював у філії «Нафтогазобслуговування» НАК «Нафтогаз України».

У 2024 році, коли країна опинилась перед обличчям збройної агресії, Євген добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. 31 жовтня 2024 року він вступив до 210 окремого штурмового полку (в/ч А4122), де виконував обов’язки зовнішнього пілота (оператора) безпілотного літального апарата. Євген брав участь у захисті України на Покровському та Запорізькому напрямках, демонструючи відвагу, самовідданість і високий професіоналізм.

На жаль, 3 жовтня 2025 року Євген загинув у селі Приморське Запорізької області під час виконання бойового завдання.

За службу та мужність Євген отримав відзнаку Міністра оборони України «Захиснику України» і був визнаний ветераном війни та учасником бойових дій.

Окрім професійного та військового шляху, Євген мав яскраве та насичене особисте життя. Він був активним фанатом київського «Динамо», відвідував матчі як вдома, так і на виїзді. Любив подорожувати: об’їздив майже всю Україну та побував у багатьох країнах світу. Євген активно займався громадською діяльністю: був координатором комітету політв’язнів та активним учасником Чорного комітету.

Командир полку, згадуючи Євгена, говорив:

«Євген був пілотом. Не просто пілотом, бойовим пілотом, який щоденно ставив перед собою виклики, який обрав складний шлях, тернистий, він обрав шлях не ховатися, він обрав шлях захищати своїх рідних, захищати мирне життя. Кожен його підйом, кожен його політ – це був виклик. Виклик своїй сміливості, виклик своєму сумлінню, виклик до виконання бойового завдання. Він сумлінно це виконував».

Побратими додають:

«Допомога – в цьому і є весь Жмен. Двічі його просити не потрібно було».

Євген Лук’янюк залишив по собі світлу пам’ять: як відданий патріот, хоробрий солдат, активний громадський діяч та щира людина, що завжди йшла назустріч допомозі іншим. Його життя та подвиг назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь.

Похований на Бортничанському цвинтарі .

Вічна та світла пам’ять Герою!

          Нагороджений:

• орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Указ Президента України № 989/2025 від 25.12.2025 р.