Народився 14 липня 1981 року в місті Києві, де й провів усе своє дитинство та юність. Навчався у середній загальноосвітній школі №68, після чого вступив у технікумі. У мирному житті працював завідувачем господарства на підприємстві з металообробки. Дмитро користувався великим авторитетом серед колег, друзів та знайомих, був душею компанії, щирим, добрим, завжди готовим прийти на допомогу. Мав міцну родину та був відданим другом. Його характер вирізнявся принциповістю та глибоким патріотизмом.

Із перших днів повномасштабного вторгнення не залишився осторонь. 24 лютого 2022 року разом з  друзями добровільно вступив до лав територіальної оборони, ставши на захист міста Києва. Служив у 7-й зведеній роті 129 окремого батальйону територіальної оборони міста Києва 112 бригади (в/ч А7295) на посаді стрільця. Захищав першу лінію оборони столиці, проявляючи відвагу та відданість військовому обов’язку.

14 червня 2022 року був направлений для посилення 57 окремої мотопіхотної бригади, 34 батальйон. 18 червня 2022 року у складі бойової групи виконував завдання зі стримування противника на стратегічній трасі Тошківка–Гірське, що в Сіверськодонецькому районі Луганської області. Під час виконання бойового наказу потрапив в оточення. До останнього залишався вірним присязі, рятуючи життя побратимів і надаючи  медичну допомогу, загинув як герой.

Похований на Берковецькому кладовищі в місті Києві. В серцях тих, хто його знав, він назавжди залишиться справжнім Героєм.

Слова Тараса Шевченка “Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая” стали символом його життєвого шляху та безмежної відданості Україні.