Лошак Дмитро Іванович народився 6 лютого 1988 року в Києві. Він виріс у Голосіївському районі, на Теремках-2, навчався у школі №227 (нині ліцей №227) у 1994–2003 роках. Після школи продовжив освіту: у 2003–2007 роках — Київський технікум електронних приладів, а у 2007–2012 рр. — геологічний факультет Національного університету імені Тараса Шевченка.

Після навчання Дмитро працював продавцем-консультантом та торговим представником. Він був життєрадісним, щирим і добрим. Завжди з усмішкою, з чудовим почуттям гумору, ніколи не скаржився на життя. З дитинства любив тварин — котів, собак, кроликів та кіз. Особливою улюбленицею була пекінес Клеопатра. На багатьох фотографіях з фронту поруч із ним завжди були тварини — свідчення його великого серця.

З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України Дмитро не залишився осторонь. У березні 2022 року добровільно прийшов до Голосіївського територіального центру комплектування, маючи лише приписне посвідчення. Перед цим він відправив у безпечне місце маму, дружину та трирічного сина.

Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді на посаді сапера, у 1-му відділенні інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення (в/ч А0224). З квітня 2022 року Дмитро обороняв Сіверськодонецький напрямок, а з серпня — Курахівський напрямок, зокрема район міста Мар’їнка.

15 листопада 2023 року Дмитро Лошак загинув під час виконання бойового завдання, отримавши поранення, несумісне з життям. Тіло героя не вдалося евакуювати.

Він залишив по собі світлу пам’ять серед рідних: матері, дружини, сина, сестри та племінників. Життєрадісний, добрий і відважний — таким назавжди залишиться Дмитро у серцях усіх, хто його знав.

За свою мужність та відданість Батьківщині Дмитро був нагороджений:

• орденом «За мужність» III ступеня Указом Президента України від 09. 06.2025 року № 394, Серія ОК № 130310, знак ордена № 426812
• медаллю «Честь.Слава.Держава» розпорядженням Київського міського голови від 21.01.2026 року № 16

Вічна і світла пам’ять Герою!