Антон доброволець з 26.02.2022 р.. Від самого початку повномасштабного вторгнення в лавах Сил Територіальної оборони ЗСУ.
Брав участь у бойових діях на Сіверському напрямі, у Сєвєродонецьку, де безстрашно виконував усі поставлені задачі пліч о пліч із побратимами, рятуючи життя місцевих та побратимів. Там отримав осколкові поранення та контузію від танкового снаряду.

Поранення не вплинуло на бажання Антона воювати за свою країну. Після Северодонецьку став на захист неба над Києвом, не даючи змоги ворожим БПЛА та ракетам влучити у задану ворогом ціль. І з нетерпінням чекав на відправлення безпосередньо на лінію бойового зіткнення, так як вважав, що більше користі принесе на нульових позиціях. Він стійко витримував труднощі військової служби і побуту. Ніколи не відмовлявся від важкої та небезпечної роботи і завжди добровільно йшов на складні і небезпечні завдання. Був опорою і командирам, і товаришам по службі.

У Антона був наївний, дещо дитячий характер.
Відвертий у своїй щирості, безпосередній та світлий у своїх радощах і журбі хлопець.

Дуже товариський. Мав чудове почуття гумору. Завжди підтримував і розраджував товаришів. Тонко відчував, коли комусь було важко чи погано. Душа компанії.

Антон мав загострене почуття справедливості. Дуже пишався своїм вкладом у нашу перемогу. Завжди прагнув особистої участі у безпосередніх бойових діях. Вважав захист Батьківщини своїм обов‘язком, який виконував з честю до останнього. Він завжди казав : якщо ти не захищаєш свою країну , то це не твоя країна .