Орест народився 26 квітня 1965 року в селі Уличне Трускавецької громади Львівської області, закінчив 10 класів середньої школи.

В 1982 році закінчив Вінницький педагогічний університет по професії викладач воєнної підготовки і фізкультури.

З 1985 року працював в пенітенціарній службі України, з 2005 року був заступником начальника училища пенітенціарної служби в місті Кам’нське Дніпропетровської області. Звільнився в званні підполковника пенітенціарної служби за вислугою років в 2011 році.

З 2011 року професійно займався альпінізмом, став інструктором з альпінізму і гірського туризму, готував та водив людей в гори Карпат, Кавказу, Киргизстану, Туреччини та Грузії. Підкорив декілька разів всі гори Карпат, Ельбрус, Казбек, Ушбу, Шхару, Арарат, пік Леніна, в березні 2022 року планував піднятися на Монблан.

Орест був громадським діячем.

З 29 березня 2016 року приєднався до організації TRUTH HOUNDS (розслідування воєнних злочинів росії против України)- був документатором з позивним СВАН. За 6 років до 2022 року побував у десятках польових місій по усій лінії розмежування від Маріуполя до Старобільська, був учасником ювілейної 100-ої польової місії TRUTH HOUNDS. У базі даних понад 200 документів його авторства.

З початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив до Збройних сил України. В червні 2022 року прийняв командування 3 стрілецької роти окремого стрілецького батальйону в званні старшого лейтенанта. З того часу утримував ворога на півночі від Київської області. З лютого 2023 року батальйон отримав наказ утримувати ворога на Сході України в Донецькій області біля міста Бахмут. Загинув 29 березня 2023 року поблизу міста Бахмут Донецької області, за два тижні  напередодні загибелі отримав осколкове поранення та відмовився від госпіталізації і через 10 днів за власним бажанням відбув на позиції, де і загинув від осколкового поранення в голову.

Орест був дуже щирим, добрим, чутливим, відчайдушним, відважним, порядним чоловіком, батьком, сином і дідусем. Завжди посміхався і людей сприймав з усіма їх недоліками. Дуже любив гори. Хотів жити до100 років і до 70 ходити в гори. Але не судилось. На його сторінці в ФБ до сих пір майорить надпис:

«У нас були гори, у нас були крила..літати би,…але війной накрило…»

Слава Україні і її ГЕРОЯМ!!!

           Нагороджений:

• орденом “Богдана Хмельницького” ІІІ ступеня. Указом Президента України №13/2024 року