КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"


ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Кравчук Володимир Сергійович
дата народження
23.10.1992
дата смерті
19.06.2014
місце народження
м. Київ
місце загибелі
смт Ямпіль, Краснолиманський район, Донецька область
позивний
звання
Лейтенант
посада
Командир взводу
підрозділ
1-а бригада оперативного призначення, Північне ОТО НГУ
Володимир Кравчук народився 23 серпня 1992 р. в м. Києві, був найменшим з трьох синів. Здобув середню освіту у загальноосвітній школі № 275 Деснянського району м. Києва. Під час навчання у школі активно займався спортом у дитячому футбольному клубі.
У 2013 році закінчив Національну академію внутрішніх військ МВС України (м. Харків) за спеціальністю «військове управління» та почав служити лейтенантом у в/ч 3027, с. Нові Петрівці на посаді командира 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення 1-го батальйону спеціального призначення 14-ї бригади спеціального призначення «Барс» Національної гвардії України.
З початком російської збройної агресії брав участь в антитерористичній операції на Сході України.
Зі слів побратима Володимира прапорщика Деркачука О.В, спецпідрозділ “Омега”: “Вирушили колоною зі сторони Ямпіля в напрямку перехрестя де нас чекала засідка. Вова сидів біля мене по лівому борту БТР 80. Під’їжджаючи до перехрестя за метрів 100-150 нас зустріли шквальним вогнем. Рух нашої колони продовжувався далі, всі вступили в бій з ворогом. На перехресті наша колона повертала вліво. На цьому повороті наша колона, яка складалася з декількох БТР, скинула швидкість. І почався ще інтенсивніший вогонь іменно з нашої сторони. Вову поранило в грудь і в голову, я його зловив за бронежилет, щоб він не випав з БТР, так як колона продовжувала рух. Я продовжував вести вогонь в сторону ворога лівою рукою, так як правою тримав Вову. Від’їхавши на безпечну відстань від того перехрестя, колона зупинилася і професійні медики нашого загону почали надавати першу медичну допомогу нашим раненим побратимам.” 19 червня 2014 р. під час виконання бойового завдання Володимир Кравчук отримав поранення несумісні з життям.
Місце поховання м. Київ, кладовище “Лісове”
Нагороди:
- Указом Президента України № 593/2014 від 15 липня 2014 р.,”за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
- Нагороджений пам’ятним нагрудним знаком м. Києва «Герой Киянин» (посмертно).
- Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
- Нагороджений медаллю Київської міської ради «Честь. Слава. Держава» (посмертно).
Додатково:
- 23 серпня 2014 року на будівлі київської школи І-ІІІ ст. № 275 відкрито меморіальну дошку на честь полеглого випускника школи – першого офіцера киянина. В цьому ж році школі присвоїли ім’я Кравчука Володимира Сергійовича. На той момент це була перша школа в Україні, яка почала носити ім’я Героя-, який загинув у російсько-українській війні.
- 7 травня 2015 року, напередодні Дня пам’яті та примирення на Першому українському суспільному телевізійному каналі UA:Перший було продемонстровано документальний фільм «Володимир Кравчук. Меншенький» із циклу «Героям слава».
- 19 червня 2016 року на місці бою поблизу смт Ямпіль на Донеччині встановлено пам’ятний знак з іменами загиблих захисників України.
- У місті Києві на Солом’янській площі на одній із плит меморіалу загиблим працівникам Міністерства внутрішніх справ України викарбуване ім’я лейтенанта Володимира Кравчука.
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!
