КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ
Ковтун Олександр Миколайович
дата народження
22.01.1979
дата смерті
28.10.2024
місце народження
село Троєщина Броварського району Київської області
місце загибелі
село Побєда Покровського району Донецької області
позивний
звання
Солдат
посада
Стрілець- помічник гранатометника
підрозділ
241-а окрема бригада сил територіальної оборони Збройних сил України
Народився та виріс в селі Троєщина Броварського району Київської області (з 1988 року село Троєщина стало частиною міста Києва). Навчався у середній загальноосвітній школі № 278 міста Києва.
Трудову діяльність розпочав відразу після закінчення школи. Ще юнаком почав працювати в ТОВ «АЕРОЛА» на посаді формовщика і з роками став справжнім майстром своєї справи, 26 років був відданий своїй професії.
З юних років захоплювався футболом – міг годинами ганяти м’яча на стадіоні разом із друзями, для нього це був не просто спорт ,а невід’ємна частина його життя. Він був людиною щирою, чесною, ніколи не мирився з несправедливістю і завжди відстоював свою думку. Мужній, сміливий і рішучий.
Він був людиною честі й обов’язку, не маючи бойового досвіду став на захист Батьківщини у 2024 році.
Був мобілізований до 241-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України 207-го батальйону.
Воював на Донецькому напрямку.
З метою виконання завдань з організації та забезпечення оборонного бою пов’язаного із захистом Батьківщини, державного суверенітету та територіальної цілісності України він разом з побратимами виконував бойове завдання на передовій позиції в районі бойових дій південно-західної околиці села Побєда Марʼїнської міської громади Покровського району Донецької області. Під масовими обстрілами позиції з мінометів, скидів та FPV дронів він тримав оборону на найгарячішій ділянці фронту.
28 жовтня 2024 року під час штурму піхоти противника, почався потужний обстріл, він мужньо, сміливо відбивав атаку, стримував противника до останнього патрону, коли ситуація стала критичною він не відступив і не здався в полон, до останнього захищаючи своїх побратимів і позицію. У тій битві він отримав смертельне поранення і загинув. Ціною власного життя він зберіг наше право жити у вільній Україні. Його подвиг назавжди залишиться прикладом справжньої мужності, відваги, вірності та любові до своєї Батьківщини.
Нагороджений:
- медаллю “Честь. Слава. Держава.” Розпорядження Київського міського Голови від 21.01.2026 № 16;
- орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Указ Президента України №2/2026 від 02.01.2026 року
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!