Народився 24 грудня 1994 року в місті Бахмач Чернігівської області. Коли йому було п’ять років, разом із мамою переїхав до Києва, де пройшли його дитинство, юність і сформувався його характер — рішучий, справедливий і глибоко патріотичний.

Навчався у спеціалізованій школі №80 міста Києва, а згодом закінчив гімназію №73 Шевченківського району. У 2011–2014 роках здобував освіту в Київському транспортно-економічному коледжі. Пізніше продовжив навчання у Національному транспортному університеті в Києві, де у 2019 році отримав вищу освіту.

Прагнення допомагати людям і підвищувати рівень безпеки в суспільстві стало основою його громадської діяльності. У 2016 році Даніель пройшов міжнародні курси у сфері охорони, домедичної допомоги та роботи зі зброєю. У 2019 році започаткував власний проєкт «Цивільна безпека» та відкрив у Києві тир «Civil Safety Academy», де навчав цивільних правильному поводженню зі зброєю, проводив тренінги з домедичної допомоги та курси безпеки в різних містах України. Паралельно займався благодійністю, допомагав центру соціально-психологічної реабілітації дітей у селі Хмільниця Чернігівської області, а під час служби організовував волонтерські збори разом із друзями та громадськими організаціями.

Важливе місце у його житті займав спорт. Із дитинства Даніель був дуже активним: у дванадцять років почав займатися картингом і здобув друге місце на чемпіонаті України в командному заїзді. Паралельно займався баскетболом, катався на ковзанах і лижах. З чотирнадцяти років захопився тайським боксом і став дворазовим чемпіоном України серед юніорів. У дорослому житті займався вело- та мотоспортом, брав участь у марафонах, часто ходив у гори та організовував туристичні походи. Як військовий і засновник тиру активно займався стрільбою та брав участь у змаганнях.

Даніель мав і творчу натуру. З дитинства писав вірші, а згодом почав створювати власну музику. Він часто записував свої думки у вигляді нотаток та есе, ділився ними у соціальних мережах, прагнучи пробудити в людях патріотизм і віру в сильну українську націю.

У 2014 році Даніель став активним учасником Революції Гідності. Того ж року добровольцем приєднався до полку «Азов» як інструктор-кулеметник та оператор групи спеціального призначення. Брав участь у бойових діях у секторі «М» — у районах Маріуполя та Широкиного. Під час Павлопіль-Широкінської наступальної операції отримав поранення, але після лікування повернувся до служби та згодом отримав статус учасника бойових дій. Наприкінці 2015 року завершив службу в підрозділі.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Даніель знову став до захисту України. На базі створеного ним тиру сформував добровольчий підрозділ, який згодом приєднався до ДФТГ «Мрія» і брав участь в обороні Києва та Київської області. Під час ракетного удару по торговельному центру «Ретровіль» він отримав важке поранення. Після тривалого лікування і реабілітації повернувся до служби у складі 47 окремої механізованої бригади, де став оператором радіоелектронної боротьби та безпілотних літальних апаратів.

У 2022–2023 роках виконував бойові завдання на Соледарському та Бахмутському напрямках. Брав участь у наступальних і оборонних операціях, прикривав логістичні шляхи між Соледаром і Бахмутом, воював на околицях міста — у районах Клинового, Курдюмівки, Іванграда, Опитного та Веселої Долини, утримуючи оборону до моменту оперативного оточення Бахмута.

У 2023–2024 роках продовжував службу на Авдіївському напрямку. Брав участь в обороні лівого флангу міста Авдіївка, зокрема утримував позиції в районі коксохімічного заводу та прикривав логістичні маршрути. Бої також вів у районах Ясногорівки, Кам’янки, Бердичів та Степового, згодом — на правому фланзі оборони міста Очеретине.

З 2024 до 2025 року виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. У березні 2025 року був переведений до 48 окремого зенітно-стрілецького полку територіальної оборони, де служив старшим солдатом на посаді оператора комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами.

3 травня 2025 року, перебуваючи у відпустці за сімейними обставинами в Києві, Даніель Ковальчук помер. Причиною смерті стала гостра коронарна недостатність, спричинена гострою ішемічною хворобою серця. Похований шляхом кремації.

За свою службу Даніель був відзначений низкою державних і відомчих нагород:

• медаллю «Захиснику Маріуполя» (МВС України, 2015);
• медаллю «Захиснику Вітчизни» (Президент України, 2015);
• відзнакою «За участь в антитерористичній операції» (Указ Президента України №53/2016);
• відзнакою «За сприяння обороні Києва» (розпорядження Київського міського голови, 2023).

Пам’ять про Даніеля Ковальчука продовжує жити у його творчості та справах. Він залишив після себе музичні композиції — Francuz & BALSAM – Катарсис, Francuz – Вогонь, «The Раш», а також численні неопубліковані вірші та нотатки до книги, яку не встиг завершити. Наразі триває робота над створенням збірки його творів. Також розглядається встановлення меморіальної дошки на його честь.

Даніель був людиною, яка вміла поєднати відвагу і ризик із глибоким почуттям справедливості та любові до України. До останнього дня він залишався вірним своїм переконанням і прагнув зробити свій внесок у майбутнє сильної української нації.
Для його матері найбільшою мрією залишається, щоб пам’ять про сина — справжнього патріота, який із юних років і до останнього дня захищав свою країну — була увічнена у назві вулиці або навчального закладу.