Богдану було лише 28 років, проте він прожив яскраве і гідне життя — встиг зробити успішну військову кар’єру, створити родину, а після початку повномасштабного російського вторгнення не тільки вміло керував ввіреними йому підрозділами, а й особисто знищив чотири одиниці ворожої техніки і близько трьох десятків рашистів.

Бути офіцером та служити своїй країні Богдан Карватко мріяв з дитинства. 2010 року 16-річний уродженець Вінниці вступив до факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та ВВ столичної Національної академії внутрішніх справ (нині цей факультет перетворений на Київський інститут Національної гвардії України).

У липні 2014-го лейтенант Карватко обійняв посаду командира взводу бригади НГУ. Він поступово піднімався кар’єрними сходинками, був командиром батареї і роти, офіцером та старшим офіцером відділення бойової та спеціальної підготовки, а в липні 2021 року був призначений старшим помічником начальника відділення бойової та спеціальної підготовки бригади.

Принциповий і вимогливий офіцер приділяв особливу увагу навчанню особового складу, особисто проводив заняття та польові виходи, зокрема щодо відпрацювання навичок застосування протитанкових ракетних комплексів. Як і більшість українців, він не чекав ворога на порозі свого дому, а у разі чого був спроможний захищати його. Молодому, амбітному та життєрадісному чоловікові було що боронити і заради чого жити. Він дуже любив свою дружину і доньку, друзів, спорт і Київ, що вже став для нього рідним. Мав козацький характер і гідність, які б ніколи не дозволили терпіти, щоб на нашій землі розпоряджалися чужинці.

Від ночі 24 лютого, коли російська армія вдерлася на територію України, майор Карватко разом з військовослужбовцями свого з’єднання обороняв столицю. Зокрема, офіцер доклав значних зусиль для організації та обладнання вогневих позицій у районі Київського водосховища, прикриваючи позиції зенітників ЗСУ. Потім очолив зведений підрозділ, що дістав бойове завдання взяти під охорону аеродром спортивного комплексу «Чайка» та не допустити висадки ворожого десанту. Ці завдання Богдан виконав на відмінно. Попри неодноразові спроби прорватися до столиці, ворог щоразу діставав гідну відсіч. Зокрема, в одному з боїв майор Карватко особисто знищив ворожу бойову машину піхоти та 9 окупантів.

На початку червня Богдан Карватко відбув на схід України, де тривав потужний наступ російських військ. Офіцер став одним із героїчних оборонців міста Сєвєродонецька Луганської області. Чого вартий лише бій 17 червня 2022 року, коли підрозділ під його командуванням зайняв позиції на околицях села Метьолкіного неподалік Сєвєродонецька.

Намагаючись прорвати оборону гвардійців, противник кинув в атаку два танки Т-62М, одну БМП та близько 60 вояків. Спрогнозувавши дії ворога, майор Карватко замінував підходи до позицій. Підпустивши рашистів поближче, офіцер здійснив дистанційний підрив мін, знищивши танк та БМП. Після цього Богдан Владиславович із ручного протитанкового гранатомета підбив другий Т-62М, а потім вогнем з ручного кулемета знищив 5 окупантів. Атаку було відбито.

Богдан Карватко завжди був скромною людиною, ніколи не хизувався відвагою в боях, але дуже пишався одним своїм вчинком. 19 червня 2022 року окупаційні війська вкотре обстріляли Сєвєродонецьк із реактивних систем залпового вогню «Град», у кількох житлових будинках почалася пожежа. Розуміючи, що там могли залишитися люди, офіцер організував пошук та евакуацію потерпілих.

В одній із квартир Богдан Владиславович знайшов жінку з дитиною і вивів їх у безпечне місце. Загалом того дня гвардійці на чолі з майором Карватком евакуювали 18 місцевих жителів, зокрема трьох дітей, переправивши їх через річку Сіверський Донець…

20 червня 2022 року Богдану Карватку доручили зайняти рубіж оборони на північних околицях міста Лисичанська та здійснити вогневе прикриття автодороги Сєвєродонецьк — Бахмут, якою відходили колони окремої аеромобільної бригади та окремого мотопіхотного батальйону Збройних Сил України. Попри масований обстріл позицій гвардійців з реактивних систем залпового вогню, вони упродовж трьох годин тримали оборону. Коли захисні споруди були фактично зруйновані, рашисти пішли в наступ, і виникла загроза опинитись в оточенні. Майор Карватко наказав підлеглим відходити на запасні позиції, а сам залишився прикривати їх вогнем із кулемета. Хоробрий офіцер знищив близько десятка загарбників, аж поки не зазнав смертельного поранення.

Загинув у червні 2022 року, боронячи від окупантів місто Лисичанськ.

Похований на Білому кладовищі, с. Білогородка Київської області.

Додатково:

• За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 657/2022 від 16 вересня 2022 року майору Карватку Богдану Владиславовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).