Закінчив школу №1 м. Бердичів у 1984 р. Після закінчення середнього професійно-технічного училища №3 м. Бердичева у 1985 р. Юрій вступив на військову службу. По закінченню служби в армії, поїхав до Києва, де вступив до Київського технологічного інституту харчової промисловості (нині Національний університет харчових технологій). Там зустрів майбутню дружину та матір його 3 дітей. Остаточно переїхавши в столицю, був одним з тих, хто її будував, займаючись оздобленням натуральним каменем. Приймав участь у будівництвах та реконструкціях: Михайлівської площі, Софіївської площі, площі перед Верховною Радою та Кабінетом Міністрів, парків Слави, М. Островського, Т. Г. Шевченка, Феофанія, НУТУ «КПІ», площі перед пам’ятниками Грушевському та Андрію Первозваному, меморіалу жертв тоталітаризму на території заповідника «Биковнянські могили» , НСК «Олімпійський», реконструкції проспекту Бажана та багатьох інших об’єктів. Український громадський діяч, блогер, учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності,  активіст ГО «Справа громад», боєць  206-го окремого батальйону територіальної оборони, учасник захисту територіальної цілісності України в районі проведення воєнних (бойових) дій починаючи з 24.02.2022. Загинув в бою у результаті мінометного обстрілу у боях на підступах до Херсону.

Нагороди:

• Орден “За мужність” ІІІ ступеня
• Медаль за Жертовність і любов до України