З початком Майдану вирішив брати безпосередню участь у захисті держави .  У 2015 році пішов служити, у взводі Розвідно-мотопіхотного батальйону «Київська Русь», де більше року воював в тому числі і в місті Попасне Луганськой області, Новозванівка, Статне.

З початком повномасштабного вторгнення у Мастера пішов новий виток боротьби. З перших днів в Ірпені разом з побратимами приймав участь в обороні Києва, столиці нашої держави, і далі всюди, Запоріжжя, Сєвєродонецьк ,і звісно Бахмут.

Про нього казали, спочатку у кімнату заходить  посмішка, а потім і сам Зорін. Він сердце будь якої компанії, і душа кожного хто мав щастя бути з ним знайомим. Він завжди всюди і з усіма. З ним пішла більша частина кожного з нас, сім’ї, коханої, ,друзів і просто тих хто чув про нього. Очі, які назавжди нам посміхаються.

Загинув під час виконання бойового завдання у місті Бахмут. Похований на Лісовому кладовищі.

Нагороджений:

• нагрудний «Знак пошани» Міністерства оборони України;
• відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Почесна відзнака»;
• заохочувальна відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України – медаль «За бойові заслуги» ( посмертно).